Саудівська Аравія та Іран домовилися відновити дипломатичні відносини після семирічного розриву. Відповідно до угоди, ухваленої 10 березня через посередництво Китаю, Іран і Саудівська Аравія мають відкрити свої посольства та обмінятися послами. 

Саудівська сторона не просто відновила дипломатичні відносини з Тегераном, а заговорила про «спільну долю країн». Ця угода допоможе їй зняти регіональну напруженість, що спричиняла локальні конфлікти, а Іран, своєю чергою, міг би сприяти більшій регіональній стабільності в часи внутрішніх проблем.

Міністр закордонних справ королівства, принц Фейсал бін Фархан переконаний, що країни регіону мають схожу долю:

«Це стало потребою для нас, працювати разом, щоб створити моделі для процвітання та стабільности наших народів», — написав він у твіттері. 

Примирення двох країн було несподіванкою для багатьох аналітиків, адже донедавна Ер-Ріяд заявляв, що досяг незначного прогресу в переговорах з Іраном. 

Дехто з експертів вважає, що принц Мухаммад ібн Салман ас-Сауд просто схиляється до ще прагматичнішого підходу в зовнішній політиці, якого дотримувався останні кілька років, а Саудівська Аравія давно дала зрозуміти, що бажає врегулювати конфлікт з Іраном. Саудівські урядовці провели кілька переговорів з іранськими колегами за останні два роки, зокрема в Іраку та Омані. Водночас вторгнення Росії в Україну відвернуло увагу впливових держав світу від регіону, тож уряди країн Перської затоки ще сильніше відчули, що можуть покладатися лише на себе.

На думку директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса, зближення Саудівської Аравії з Іраном не матиме великих наслідків для України: 

— Для нас наслідків жодних поки немає. Цей переговорний процес тривав досить довгий час, і той самий Ірак був посередником, що не є якоюсь новиною. Те, що Китаю вдалося посадити дві країни за стіл переговорів та укласти угоду, без сумніву, потужна справа, але говорити про те, що завдяки цьому все змінилося, й Саудівська Аравія з Іраном перестануть бути геополітичними та геостратегічними опонентами, не доводиться. 

Мохаммада ас-Суламі, що очолює Міжнародний інститут іранських досліджень в Ер-Ріяді, вважає, що найближчим часом можуть виникнути певні труднощі в контексті відносин Ірану з міжнародною спільнотою через російську кризу (російську агресія проти України. — Ред.) та збагачення урану, і саме через це Саудівська Аравія вирішила домовлятися ще перед великими проблемами.

Принц Мухаммад також прагне представити королівство як нейтрального посередника у світі, поляризованому через вторгнення Росії в Україну. Міністр закордонних справ королівства нещодавно відвідав Київ та Москву, надавши гуманітарну допомогу Україні та запропонувавши саудівське посередництво у розв’язанні конфлікту між країнами.

Ігор Семиволос не бачить перспектив великих змін у політиці Ірану та Саудівської Аравії, пов'язаних із відновленням дипломатичних відносин:

— Кожна з цих країн обирає власну траєкторію. Ми бачимо, що Саудівська Аравія продовжує наполягати на гарантіях безпеки з боку Америки й бачить свій розвиток у цьому напрямку. Натомість Іран все далі й далі зближується з Москвою — аж до утворення військово-політичного союзу. Зрештою до 2016–2017 року відносини між цими країнами все ж існували. 

Директор Центру близькосхідних досліджень зауважує, що саудівсько-іранська угода не несе загрози для України:

— Можу лише сказати, що іранської загрози як такої немає, а підтримка України від Саудівської Аравії у вигляді гуманітарної допомоги жодним чином не пов'язана з цією угодою. Українській владі варто продовжувати поглиблювати відносини з Саудівською Аравією.