«Громадське телебачення» взяло інтерв’ю у 24-річного сирійця, що волонтерить в одному з медичних закладів Дніпра.

Розмовляли про творчість Ахмеда Шамсалдіна, а також про дві абсолютно різні війни, що спіткали його спершу в Сирії, а згодом в Україні.

На початку розмови Шамсалдін розповів: коли війна прийшла до його рідного Хомса, йому щойно виповнилося дванадцять. Батько Ахмеда був знаним у місті хірургом-ортопедом, а в околицях не працювали лікарні, тож будинок сім’ї перетворився на медпункт. Тоді батько й навчив сина накладати шви пораненим. 

«Я порівняв би те, що тоді відбувалося в Хомсі, з тогорічними подіями в Маріуполі. Згадую безперервні бомбардування, під які потрапив і наш будинок. Ми постійно ховалися в укриттях. Наше місто залишалося закритим, не було їжі, електрики. Я вже мовчу про неможливість навчатись у школі», — згадує Ахмед.

До України Ахмеда Шамсалдіна привело велике бажання здобути медичну освіту. Після повномасштабного вторгнення РФ він долучився до порятунку поранених бійців: мало не щодня допомагає лікарям Міської клінічної лікарні ім. Руднєва. Двічі навіть сам пересаджував шкіру пораненим. 

«Я ще не закінчив університет, проте вже асистую лікарю-травматологу. Зрештою я з дитинства звик працювати у військово-польових умовах і в умовах дефіциту матеріалів. А зараз саме той час, коли потрібно працювати», — переконаний Ахмед.

Сирієць називає Дніпро теплим і дружнім містом. Нині Ахмед навчається на четвертому курсі Дніпровського інституту медицини та громадського здоров'я. 

Щодо своєї творчости Ахмед зауважує: він ніколи спеціально не вчився малювати. Просто у два роки взяв у руки олівець, а в сім уже створив першу політичну карикатуру. Свій стиль він називає мідділізмом. В доробці Шамсалдіна понад 50 картин. Декілька з них присвячені війні в Україні. Публікуючи фото своїх робіт в інстаграмі, художник розповідає:

«Ось цей малюнок під назвою „З болю народжується надія“ я створив 24 лютого. Тут сонце, що плаче кривавими слізьми. Я поєднав червоний колір (біль, кров), чорний (темрява, ніч, війна, смерть) та жовтий (світло, надія). На малюнку — українці, але водночас це всі люди, що страждають від війни в Сирії та інших країнах».

Скетч-картину «На війні багато хто платить своєю людяністю за виживання» художник, за його словами, зробив на вокзалі, спостерігаючи за евакуацією дніпрян у перші тижні війни:

«На картині — рятівне коло та розчавлена душа людини, яка тікає. Чесно кажучи, побачене на вокзалі тоді справило на мене гнітюче враження. Усі хотіли їхати, дехто не думав про інших: про старих людей, про дітей. У перший потяг моїх друзів-іноземців люди просто не пустили. Мовляв, це потяг для українців. Однак бомби не питають, якого кольору твоя шкіра». 

Шамсалдін вважає себе громадянином світу і мріє про мир на всій планеті. Він чекає на перемогу України та обов'язково присвятить цьому окрему картину. 

Повний матеріал доступний за посиланням.