Палац Крупенських у селі Кривчик, де нині є психоневрологічний інтернат, — один з найкращих у Хмельницькій області палацово-паркових комплексів ХІХ ст. Ця пам’ятка архітектури потребує детального вивчення, бо в її історії чимало «білих плям».

Наприкінці 2022 року вчені з Кам'янця-Подільського державного історичного музею-заповідника обстежили знайдене на одній зі стін палацу панно з написами арабською в’яззю. Кам’яну плиту під шарами тиньку в туалетній кімнаті виявили під час ремонту. Науковці виміряли плити, сфотографували текст, а також виявили поруч сліди ще однієї забіленої плити, облямованої високою гіпсовою рамкою.

Зміст очищеної плити вдалося прочитати завдяки професорові Мехмету Хаккі Сучину з Університету Газі в Анкарі (Туреччина). Він підготував варіант латинської транслітерації османського тексту та його переклад англійською мовою.

У тексті згаданий султан Ахмед III та, ймовірно, Дамад Алі-Паша, що був великим візиром у 1713–1716 рр., за султана Ахмеда III.

Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник оприлюднив варіант перекладу знайденого тексту українською мовою:

«Дорогоцінний султане світу, Полюсе часу, Ахмед-хан, який був звільнений від світу горя свого часу!

Поки світ сповнений смутком і горем,
не залишилося жодної крупинки горя, всі були сповнені радости.

<…> Вічне і дорогоцінне Право,
День і ніч! Мої руки і язик голосили
стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв.

Тепер запанували слухняність і спокій.
<…> Далеко від будь-якої помилки
ця молитва у всіх на язиці вранці й увечері.
Сила долі Королівства свідчить про це.

Така освічена людина, як великий візир, була його нареченим
<…> і його візир Алі-паша.
Ім'я його в усіх світах згадують добром.
Своїми доброчесними заходами він учинив мир у світі,
<…> йому були підвладні всі створіння світу».

На думку вчених, ці таблиці спершу були встановлені в Хотинській фортеці й аж пізніше перенесені та встановлені в палаці Крупенських. Про це свідчить і той факт, що саме за Ахмеда III відбувалася масштабна перебудова хотинської Нової фортеці. Під час будівництва палацу в селі Кривчик Крупенські могли використати кам’яні османські плити, демонтовані з Хотинської фортеці, як декор.

Музей-заповідник запланував розчищення другої плити та створення гіпсових копій-зліпків, щоб їх можна було розмістити в експозиції.