9 серпня Національний ботанічний сад ім. Миколи Гришка в Києві на один день став місцем, де ожили традиції, кольори, смаки й голоси Криму. Тут відбувся перший у новому форматі фестиваль до Дня корінних народів. У центрі уваги були три корінні народи України: кримські татари, караїми та кримчаки.

Організатори прагнули не просто показати багатство культури та спадщини цих спільнот, але створити простір для згуртованости, діалогу та підтримки в умовах війни та окупації.

Територію ботсаду прикрасили таблички з назвами кримських міст українською та кримськотатарською мовами: Бахчисарай, Ялта, Євпаторія. Мета — відтворити атмосферу півострова, що понад десять років під російською окупацією.

— Ми хотіли, щоб люди, які давно не були у Криму або ніколи там не були, змогли хоча б на день відчути його атмосферу, доторкнутися до його культури й духу», — каже одна з організаторок, Айша Умерова.

Фестиваль розпочався панельною дискусією «Збереження пам’яті: спадок корінних народів України». У ній узяли участь Віктор Єленський, голова ДЕСС; Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу; Ольга Куришко, Постійна представниця Президента в АР Крим; Мар’яна Беца, заступниця Міністра закордонних справ України; Олександр Алфьоров, голова Українського інституту національної пам’яті, та Мустафа Джемілєв, лідер кримськотатарського народу.

Учасники говорили про важливість збереження матеріальної та нематеріальної спадщини корінних народів, роль держави та громади у відродженні культур і мов, а також про те, що визволення Криму стане днем відновлення гідности та прав його корінних народів і всієї української нації.

— Це не просто фестиваль — це бастіон духу. У день, коли Київ під обстрілами, ми зібралися тут, щоб заявити: Крим — це Україна, і він буде вільним, — наголосив Олександр Алфьоров.

Програма фестивалю була по-справжньому насичена та різноманітна. Відвідувачі могли побачити та придбати витончену кримськотатарську кераміку, вишивку та авторські прикраси на ярмарку майстрів. На ароматному фудкорті частували запашним пловом, хрусткими чебуреками, солодкою пахлавою та кавою по-східному. Для тих, хто хотів зануритися в мову та традиції, проводили майстер-класи та воркшопи з вивчення базових фраз кримськотатарською. Пізнавальна вікторина знайомила з історією та культурою караїмського народу, а завершальним акордом став яскравий концерт кримськотатарської музики й танців, що подарував гостям емоції справжнього свята.

Особливу популярність мала локація «Листи до вільного Криму», де кожен міг написати слова підтримки українським політв’язням у російських колоніях. Волонтерка Вероніка Нестеренко повідомила, що наразі відомо про 223 таких в’язнів, і деякі відвідувачі писали одразу кілька листів; один чоловік надіслав повідомлення 15 політв’язням.

Фестиваль не тільки продемонстрував красу й багатство кримськотатарської, караїмської та кримчацької культур, а став актом опору окупації.

— Наші мови, пісні, страви і свята — це зброя, якої ворог не зможе відібрати, доки ми їх зберігаємо і передаємо далі, — зазначив один з учасників заходу.

Свято в ботанічному саду стало прикладом того, як культура може бути простором єдности й підтримки навіть у найважчі часи.