Франція офіційно визнала державу Палестина під час засідання Генеральної Асамблеї ООН. Президент Еммануель Макрон наголосив, що цей крок має стати частиною мирного врегулювання. Він підкреслив: настав час припинити війну, масові жертви й гуманітарну катастрофу. Франція відкриє посольство в Палестині, щойно будуть звільнені ізраїльські заручники та встановлено режим припинення вогню.

До визнання приєдналися інші країни: Бельгія, Люксембург, Мальта, Андорра, Монако та Португалія.

Перед тим про аналогічні рішення оголосили Велика Британія, Канада та Австралія. Отже, кількість держав-членів ООН, що визнали Палестину, вже становить близько 156 зі 193.

Франція висунула умови: палестинська влада має провести реформи, забезпечити звітність, провести вибори та роззброїти ХАМАС. Цей жест, за словами Макрона, не є «нагорода тероризму», а радше закликом до відновлення діалогу та реалізації концепції двох держав.

Палестинці сприйняли новину по-різному: хтось із радістю, як довгоочікуване визнання, інші зі скепсисом, адже це ще ніяк не змінює їхнього повсякденного життя. Ізраїль різко засудив рішення, назвавши його «підтримкою терору», а в США теж лунає критика, мовляв, це символічні кроки без реального впливу.

Водночас більшість експертів визнають: попри обмежений практичний ефект визнання Палестини з боку впливових країн Заходу має велике політичне та символічне значення: воно посилює міжнародний тиск на сторони конфлікту, спонукає до переговорів і демонструє, що питання палестинської державности не зникло на світовій арені.

Довідка. Війна, що триває з жовтня 2023 року, стала для Сектора Газа справжнім лихом. Вона забирає життя мирних мешканців, руйнує інфраструктуру й залишає по собі глибоку рану, наслідки якої відчуватиме ще не одне покоління. За даними Міністерства охорони здоров’я Гази, кількість загиблих перевищила 65 тисяч, а незалежні дослідження називають вищі цифри: до 84 тисяч осіб від початку військових дій у жовтні 2023 року. Понад половину становлять жінки, діти й люди похилого віку. Багато тіл досі залишаються під завалами, а значна частина жертв неідентифіковані.

Масштаби руйнувань у Газі жахають. В одній з гуманітарних ситуацій, оприлюднених OCHA, зазначено, що 92 % житлових будинків у Газі пошкоджено чи зруйновано, зокрема житлові квартали, лікарні, школи та інша критична інфраструктура. Понад дві сотні освітніх закладів зазнали атак, десятки медичних установ виведено з ладу. Бомбардування зруйнували системи водопостачання, каналізації та електромереж, що зробило життя мільйонів людей нестерпним.

На цьому тлі розгорнулась одна з найбільших гуманітарних криз сучасности: сотні тисяч сімей у Секторі втратили домівки й мусять жити в переповнених укриттях або тимчасових таборах. Організації ООН та гуманітарні місії повідомляють про критичний дефіцит продовольства, питної води та медикаментів. Поширюються інфекційні хвороби, люди, зокрема діти, гинуть від зневоднення та недоїдання.

Доступ гуманітарної допомоги вкрай обмежений. Колони з продуктами й ліками зупиняють або не пропускають через ізраїльські пункти контролю. Голод і відсутність медичної допомоги стали новою зброєю війни. Тисячі мирних жителів опинилися на межі виживання, а міжнародні організації б’ють на сполох: Газа перетворилася на місце, де нема безпечного простору для життя.