У Скарбниці Національного музею історії України відбулося офіційне відкриття виставки «Quran-i Kerim. Священний Коран». Особлива експозиція через унікальні сімейні реліквії розповідає про одну з найтрагічніших сторінок історії кримськотатарського народу — депортацію 1944 року та біль вигнання, що не зникає навіть через покоління.

Експозиція представляє 12 родинних історій через 12 унікальних реліквій: примірники Священного Корану XIX – поч. XX ст. та рукописні дефтери з молитвами й духовними записами, що їх кримськотатарські родини зберігали навіть у депортації. Ці Корани — не просто старовинні книги чи музейні експонати. Вони стали мовчазними свідками історії: бачили сльози матерів, страх дітей, довгі дороги в товарних вагонах, роки вигнання та надії на повернення додому.

Ініціювало виставку Духовне управління мусульман України «Умма». Проєкт реалізовано спільно Національним музеєм історії України, ДУМУ «Умма» та кримськотатарською громадською організацією «АЛЄМ» за підтримки Швейцарії та Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

У відкритті виставки взяли участь поважні гості, дипломати, представники державних структур, релігійних та громадських організацій: лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, народна депутатка України Таміла Ташева, посли Пакистану, ПАР, Алжиру в Україні, президент Конгресу мусульман України Сейран Арифов, громадські діячі та представники кримськотатарської спільноти.

На відкритті виставки очільник Духовного управління мусульман України «Умма», муфтій Мурат Сулейманов наголосив на особливому значенні Корану для кримських татар:

— Священний Коран, безумовно, є великою цінністю для кожного мусульманина. А для нас, кримських татар, ця Книга має особливе значення. Під час депортації 1944 року однією з перших речей, які наші бабусі та прабабусі брали з собою, були саме примірники Корану. Їх везли на чужину, а потім, попри великі складнощі та випробування, разом з ними поверталися додому — до Криму.

Муфтій зазначив, що ці сімейні реліквії і сьогодні розповідають про долю кримськотатарського народу, його віру, коріння, зв’язок із Всевишнім, любов до рідної землі та важкий шлях додому.

У своєму слові Рефат Чубаров підкреслив, що важливо зберегти історичну пам’ять і передати правду про трагедію кримськотатарського народу наступним поколінням. Це наша відповідальність перед майбутнім. Він подякував усім, хто долучився до реалізації цієї ініціативи, зокрема ДУМУ «Умма» та кожному, хто доклав зусиль до створення експозиції.

Зворушив присутніх виступ народної депутатки України Таміли Ташевої, що поділилася історією своєї родини, пов’язаною з трагедією депортації. Її слова ще раз нагадали, що за історичними датами, статистикою та архівними документами стоять долі реальних людей: сімей, що мусили покинути рідний дім, пережити біль утрат, тяжкі випробування, але зуміли зберегти свою пам’ять, культуру й віру.

Символічно, що експозиція гармонійно доповнює виставковий простір «Miras. Спадщина», який розповідає про живу спадщину кримськотатарського народу. Якщо «Miras» показує багатство культури і традицій кримських татар, то виставка Коранів розповідає про ще одну надзвичайно важливу сторінку: духовну силу народу, що допомогла йому пройти крізь роки вигнання, втрат і випробувань.

Довідка: Відвідати виставку та особисто побачити Корани, що зі своїми власниками пережили депортацію та повернення додому, можна за адресою: вул. Івана Мазепи, 21, корпус 12 (територія Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»), Скарбниця Національного музею історії України. Вхід на територію Лаври здійснюється через головну браму.