Одна з найбільших мечетей Донеччини практично зруйнована росіянами
Мечеть у Костянтинівці Донецької області, що багато років була одним з осередків мусульманського життя регіону, зазнала значних руйнувань унаслідок російських обстрілів.
Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Мурат Сулейманов оприлюднив на своїй фейсбук-сторінці світлину нинішнього стану мечеті, отриману від українських захисників. Фото фіксує значні руйнування будівлі та прилеглої території. Видно, що купол мечеті, її візитівка, серйозно пошкоджений та навряд чи підлягає відновленню.
Костянтинівська мечеть уперше постраждала від обстрілу ще в березні 2022 року. Тоді російські снаряли пошкодили дах, стіни та вікна споруди. Силами місцевої громади мечеть частково відновили, й вона функціонувала практично до моменту, коли лінія фронту наблизилася до самого міста. Обстріли стали набагато інтенсивніше, й більшість цивільних покинули населений пункт.
На початку 2026 року «Іслам в Україні» повідомляв про значне погіршення стану будівлі через бойові дії. Тоді йшлося про серйозне пошкодження інтер’єру мечеті від вибухових хвиль через часті влучання поблизу. На жаль, з огляду на руйнування останніх місяців, тепер її навряд чи можливо відновити.
Руйнування мечеті в Костянтинівці — не поодинокий випадок. Уже цілком зруйновано мечеті Бахмута й Сіверськодонецька; серйозних пошкоджень зазнали мусульманські релігійні споруди в інших містах: Харкові, Маріуполі, Краматорську, Києві тощо. Центральна мечеть ДУМУ «Умма» в Києві тричі потрапляла під російські ракетно-дронові удари.
За останніми даними ЮНЕСКО, станом на 29 липня 2026 року підтверджено пошкодження 545 об’єктів культурної спадщини України, зокрема 156 релігійних споруд. ЮНЕСКО наголошує, що культурні об’єкти перебувають під захистом міжнародного права.
Довідка. Костянтинівську мечеть урочисто відкрили 7 травня 2011 року. Її збудували за сприяння ДУМУ «Умма» та Конгресу мусульман України. Будівництво тривало два роки. Будівлю мечеті вінчала золочена баня діаметром 6 метрів і 5 метрів заввишки, а вхід прикрашали дві колони, стилізовані під мінарети. Культова споруда мала чоловічу та жіночу зали, де одночасно могли молитися до 350 вірних.











