В рамках Міжнародної наукової конференції «Дні науки філософського факультету-2015» в Національному університеті імені Тараса Шевченка за підтримки Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності кафедрою релігієзнавства КНУ та кафедрою культурології Інституту філософської освіти і науки Національного педуніверситету ім. Драгоманова проведено засідання «круглого столу» за темою «Державно-конфесійні та міжконфесійні відносини в Україні».

Більш як тридцять науковців, представників релігійних громад та церков, громадських діячів обговорювали коло питань з зазначеної тематики. Зокрема, законодавчі ініціативи ВР України в сфері державно-конфесійних відносин, актуальні проблеми реалізації свободи совісті в законодавчій та освітній сферах, держано-церковні відносини в контексті суспільно-політичних перетворень в сучасній Україні та тенденції їх розвитку, як і загалом — розвитку релігійної ситуації тощо.

Серед проблем, які існують в цій царині в нашій країні, є й «нестиковки» між державною політикою та діяльністю релігійних організацій, — про це в своєму виступі говорив доктор філософських наук, професор, зав.кафедрою культурології Національного педуніверситету Віктор Бондаренко. Як він зазначив, сьогодні церква, інші релігійні організації стали самодостатнім соціальним інститутом, що мають неабиякий вплив на будь-які процеси в суспільстві та політиці (при чому, і як суб’єкт, і як об’єкт), при цьому останнім часом з’явилися або зовсім нові для країни церкви та релігійні організації, або поновили діяльність колись малопоширені. Тому, на думку В.Бондаренка, Україна, як держава, стоїть на порозі укладання певних договорів с церквами щодо їхньої діяльності, які би, з одного боку, не стояли на заваді свободі совісті, а з іншого — унеможливлювали би будь-яку діяльність релігійних об’єднань та церков, яка несе в собі паростки шкоди інтересам держави.

Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов констатує, що зі зміною влади в Україні відбувається і зміна відносин між владними інституціями та церквами чи релігійними об’єднаннями. При цьому, за словами шейха, становище в цій площині значно покращилося в порівнянні з тим, що було, втім, досі можна спостерігати різницю в ставленні до різних церков: «Відокремленість держави від церкви передбачає рівне та однакове ставлення до всіх церков, релігій, конфесій та духовних управлінь мусульман, — зауважив Саід Ісмагілов, — Не можна надавати переваги одним та ігнорувати інших. Однак особливу увагу держава повинна звертати на патріотично налаштовані церкви та релігійні організації, що в умовах війни та окупації частини територій стоять на духовному та гуманітарному захисті Україні. І іншу відповідну увагу потрібно звертати на тих, хто виступає проти держави та її інтересів».

В стані ж міжконфесійних відносин шейх Саід Ісмагілов бачить дві протилежні тенденції: це — в умовах війни посилення співпраці та взаємодопомоги між одними церквами та релігійними організаціями, і, в той же час, між іншими збільшується напруженість й зростає конфліктогенність. Як зауважив муфтій: «Біда, що сталася в Україні (і, на жаль, триває), не згуртувала віруючих. Не всі виявилися готовими заради Бога, держави, народу, свободи, єдності об’єднатися навколо захисту інтересу країни і громадян України».

Як сказав на завершення засідання доктор філософських наук професор Євген Харьковщенко, зав.кафедрою релігієзнавства КНУ ім. Т.Шевченка, під час круглого столу було піднято актуальну і досить делікатну тему та підкреслив, що науковці, церковні та релігійні діячі та держава вийшли на рівень динамічних стосунків, які йдуть на користь і державі, і суспільству.