Священна книга, яка передавалася з покоління в покоління, була однією з перших цінностей, які забирали з собою у вигнання кримські татари. Ці екземпляри Корану, що стали згодом сімейними реліквіями, дають можливість доторкнутися до духовних цінностей кримськотатарського народу, відправленого сталінською владою з Батьківщини у вигнання.

Нещодавно в Акмесджит (Сімферополь), в Кримськотатарському музеї культурно- історичної спадщини відкрилася виставка «Забуттю не підлягає», присвячена трагічним сторінкам історії кримських татар.

Особливість виставки в тому, що історія депортації показана за допомогою дивом збережених сімейних реліквій. Крім старовинних примірників Корану, в експозиції представлено сімейні фотографії, керамічний і мідний посуд, декоративні ткані та вишивані вироби, зразки одягу, ювелірні прикраси та інше. Рарітери передані музею очевидцями депортації та їх родичами, що пережили висилку.

Айдер Ісмаілов, заступник муфтія Криму, присутній на відкритті виставки, закликав єдиновірців підносити молитви про загиблих у депортації, читати сури Корану в їх честь, нагадавши, що це є обов’язок мусульман.
«Такі сторінки історії, ці страшні дні не повинні повториться… Наші діти, внуки, наступні покоління повинні знати і пам’ятати про трагедію 18 травня», — підкреслила директор музею Сафіє Емінова.

Довідка:

Кримськотатарська назва міста Сімферополь — Акмесджит, Aqmescit перекладається як «біла мечеть» (ак' — білий, Месджі — мечеть). У період Кримського ханства Акмесджит був резиденцією калги — другої людини в державі після хана. Палац калги знаходився на березі Салгира в нинішній Петровській балці. Квартали, побудовані в ті часи, називаються нині Старим містом. Після входження Криму до складу Російської імперії Петербургом було вирішено заснувати на місці Ак’месджіта Сімферополь — центр утвореної Таврійської області (пізніше губернії).

Джерело: Avdet