Численні порушення громадянських прав у Криму стали частиною суспільного життя півострова. За даними аналітичного огляду, підготовленого Кримською польовою місією з прав людини на підставі матеріалу, зібраного в червні, під забороною опинилася свобода мирних зібрань. Примітно, що в першу чергу ця заборона торкнулася кримчан мусульманського віросповідання.

Розплата за 18 травня

У червні в Криму був винесений цілий ряд судових рішень про притягнення до адміністративної відповідальності організаторів та учасників мирних зібрань 18 травня, присвячених пам’яті депортації кримськотатарського народу.

Наприклад, 25 червня Красноперекопський районний суд виніс рішення про призначення імаму села Долинка Красноперекопського району Юнусу Неметуллаєву покарання у вигляді штрафу в 10 000 рублів за порушення порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування, а саме, участь у мітингу, приуроченому до річниці депортації кримських татар.

Той же Красноперекопський районний суд 26 червня 2015 р. виніс рішення по справі про адміністративне правопорушення глави Красноперекопського регіонального Меджлісу Саніє Аметової за порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування (ст. 20.2 КоАП РФ). Цей мітинг був узгоджений з адміністрацією села Воїнка з 15.00 до 17.00 біля пам’ятного знака загиблим в результаті депортації. Легальність заходу підтверджується розпорядженням адміністрації села Воїнка № 109 від 13 травня 2015 року. Однак за організацію цього мітингу суд виніс рішення про призначення Саніє Аметової адміністративного покарання у вигляді штрафу в розмірі 10 000 рублів.

30 червня суддя Красноперекопського районного суду Шевченко О.В. розглянув справу про адміністративне правопорушення стосовно Зейнеп Айдоган. 26 травня 2015 р. стосовно неї було складено протокол, згідно з яким вона організувала і провела в селі Воїнка пікет без повідомлення влади, а також демонструвала плакати із закликом повернення кримськотатарській мові статусу державної. З протоколом Зейнеп Айдоган не погодилася, підтвердила, що не мала наміру порушувати законодавство. Суд змінив кваліфікацію, вирішивши залучити Зейнеп Айдоган до відповідальності не як організатора, а як учасника зборів. Суд визнав Зейнеп Айдоган винною за ст. 20.2 КоАП РФ і призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 10 000 рублів.

Заборони мирних зібрань

На початку червня представники молодіжних організацій створили оргкомітет для проведення заходів до Дня кримськотатарського національного прапора, який подав повідомлення до міської адміністрації Сімферополя про проведення 26 червня 2015 р. публічної акції в мікрорайоні Фонтани. Однак на це повідомлення отримав відмову. Причина відмови у проведенні мирного зібрання — інші організації вже подали повідомлення та погодили проведення 26 червня масових заходів. Після цього оргкомітетом двічі подавалося повідомлення зі зміною місця і дати проведення заходу. Однак відповіді були аналогічними. Також негативну відповідь було отримано на повідомлення про проведення автопробігу.

25 червня органами прокуратури були винесені попередження про неприпустимість проведення неузгоджених із владою масових заходів. Ці попередження були вручені членам Меджлісу Діляверу Акієву, Ільмі Умерову, Наріману Джелялю, а також українському активісту Леоніду Кузьміну. Прокуратура Криму вважає, що члени Меджлісу, кримськотатарські та українські активісти мають намір провести «несанкціоновані протестні заходи» до Дня кримськотатарського прапора та Дня конституції України. Однак не наводить ніяких доказів підозр.

Факти, описані вище, ми попросили прокоментувати координатора Кримської польовий місії з прав людини Ольгу Скрипник.

— Пильна увага буде до будь-яких релігійних груп, тому що релігійна група — це не тільки релігія, але й організація людей. Це певна громада, у якої є своя думка і організаційна форма. Якщо ми говоримо про систему тоталітарного режиму, то вона буде намагатися взяти під контроль будь-які групи і, в першу чергу, мусульман. А все, що пов’язано з кримськими татарами, має політичне підґрунтя. Найчастіше переслідування мусульман пов’язано з кримськими татарами як групою, яка чинила опір російській окупації.

Друга мета, часто переслідувана в Росії, це розкол мусульманського суспільства, створення декількох груп, які між собою протиборствують. Коли немає єдиної сили, нею легше керувати. Основна, глобальна мета, яка там ставиться, взяти під контроль будь-якв громади. Серед кримських татар основний вплив має Іслам. І влада намагається цим процесом «керувати».

Чи якісь зрушення в справах кримських татар? Якщо говорити про «Справу 26 лютого», то кілька людей вийшли під поручительство релігійних діячів. Проте складно назвати це зрушеннями. Добре, що люди на волі, не під арештом, але вони знаходяться під кримінальною справою, яка суперечить усім нормам кримінального права. Є «Справа 3 травня», де було п’ять затриманих, і всіх їх випустили на поруки. Йдуть суди. Одному дали термін умовно. У справі Костенко зрушень в кращу сторону немає, тепер переслідується вся його сім’я. У «Справі Хізб-ут Тахрір» все тільки стало гірше.

Автор: Марк Дервішев