Михайло Якубович розповів про роботу над перекладами творів оманських літераторів

Михайло Якубович розповів про роботу над перекладами творів оманських літераторів
Михайло Якубович відомий і як віртуозний перекладач зі східних мов, що не просто досконало знає предмет, а має хист і до художньої обробки матеріалу
12.07.2017
Оцініть статтю: 
(20 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Ім’я українського вченого Михайла Якубовича добре відоме не лише в наукових колах — це сходознавець, дослідник доктринальної та філософської думки ісламського світу, голова Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія», дослідник релігійно-філософської спадщини Кримського ханства, перший перекладач смислів Корану українською, офіційно опублікованих урядовими організаціями Саудівської Аравії і Туреччини, ісламськими організаціями України. З-під його пера виходять історичні розвідки, в яких, окрім ретельно перевірених наукових фактів, відчувається справжній подих життя.

Цей вчений відомий і як віртуозний перекладач зі східних мов, що не просто досконало знає предмет, а має хист і до художньої обробки матеріалу. Черговим доказом тому є спеціальний номер журналу іноземної літератури Всесвіт, який вийде у вересні й присвячений сучасній літературі Султанату Оман. Переклади для видання (а це 300 сторінок оригінальних текстів оманських авторів) підготував саме Михайло Якубович.

Нашому кореспондентові вдалося поспілкуватися з ученим, поставивши йому кілька запитань.

Вітаю Вас, пане Михайле! Ви переклали українською 300 сторінок тексту з арабської. З вами працював якийсь літературний редактор, письменник, аби стилістично відтворити те, що вклав у свій твір той чи інший оманський автор, чи все те, що ми побачимо в друці на сторінках «Всесвіту», Ваша праця?

— Це все — моє: проза, поезія, літературознавчі матеріали, аналітика. Зараз, зрозуміло, там працює редактор, адже одна людина таку роботу від початку до кінця не виконує, але основна маса праці була моя.

Отже, Ви розкрилися в цій ролі ще повніше… Скажіть, який історичний період охоплюють ці твори? Це сучасні автори й тексти чи є більш давні?

— Це винятково сучасна література. Наскільки я пригадую зараз, майже всі тексти були написані навіть не в 90-ті (минулого століття — ред.), а починаючи з 2000-х років. Зрозуміло, що там є й класики ХХ століття, буквально кілька поезій. Проте решта літератури — сучасна. Практично жоден текст дотепер не перекладався іншими мовами, тобто вони існували лише в оригіналі, а от тепер є й українською, що особливо цікаво.

А кому належала сама ідея такого спецвипуску? Як склалася Ваша співпраця зі «Всесвітом» — це була ідея журналу чи Ваша, хто до кого звернувся?

— Я давно співпрацював зі «Всесвітом» — кілька років тому друкував там переклади класиків, інтерв’ю деяких сучасних арабомовних авторів. Але з Оманом — це їхня ідея, мене запросили в цей проект як одного з головних виконавців, і я погодився.

Що ж, з нетерпінням чекатимемо, коли вересневий номер побачить світ!

Нагадаємо, що спеціальний номер «Всесвіту», присвячений літературі однієї з арабських країн — Султанату Оман — перший досвід не лише для журналу за всю його 92-річну історію, але й взагалі перше видання подібної добірки оманської літератури в історії українсько-арабських дипломатичних відносин.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.