Україна є поліконфесіональною й поліетнічною державою і має унікальне геополітичне розташування. Залишається тільки розумно і зважено використати такі ресурси. Релігійний фактор усе більше впливає на соціально-політичну ситуацію. Останнім часом зростає активність релігійних організацій, які об’єднують все більше людей. І слава Богу! Лише в умовах вільного вибору і рівних прав у сфері релігії здатні реалізуватися базові демократичні принципи.
Якщо на початку дев'яностих років релігійна ситуація відзначалася первинною ейфорією, властивою переходу від однієї системи до іншої, то на сучасному етапі характерні глибинний і усвідомлений духовний пошук, конструктивна взаємодія сфер релігії й соціуму. Релігійна приналежність стає не просто гаслом, а життєвим орієнтиром на відтворення традиції, без якої не відбудеться жоден етнос або державність.
Релігійний фактор завжди відігравав і відіграватиме в Україні далеко не останню роль, тому на нас лежить відповідальність за втілення у життя загальновідомих понять: толерантність, рівність всіх перед законом, демократія. Конструктивний діалог між конфесіями й громадськістю, насамперед, залежить від об'єктивних знань і відмови від стереотипів, які існують щодо релігії. Баланс релігійних течій прямо пов'язаний з політикою й економікою, і він можливий лише при виконанні принципів конституціоналізму і толерантності. Простіше кажучи - ми всі різні, і живемо в Україні. Ми її любимо, і заради спільного процвітання нам потрібно співпрацювати незалежно від національних, культурних і релігійних відмінностей. Потрібно не лише говорити, але й навчитися слухати, про що говорить інший. У відношенні релігій як і раніше діють стереотипи, а не об'єктивні знання. Конфлікти між конфесіями: Московським і Київським патріархатами, між УПЦ МП і УГКЦ - підтверджують цей принцип. Уміння відмовитися від стереотипів і замінити їх реальними фактами - якості духовно зрілої особистості.
Тема ісламу сьогодні більш ніж актуальна. Нагадаю, що іслам у світі - одна з найшвидше зростаючих за чисельністю віруючих релігій. З 191 держави світу у 120 сповідується іслам. Населення цих країн молоде (понад 40 % населення молодше 15 років). Як передбачається, загальна кількість населення у мусульманських країнах повинна подвоїться через 20-25 років. Провідні політологи давно оцінили ісламський фактор у міжнародній політиці, центри ісламознавства створені при багатьох університетах. У країнах Євросоюзу з'явився феномен євроісламу. Мінімально це означає активне становище ісламської діаспори у політико-соціальній сфері, максимально - зміну європейської культури під впливом ісламської. У Європі, що називається, «спохватилися» через проблему недоліку знань про іслам.
В Україні етнічні групи, що сповідують іслам, брали у минулому і продовжують брати на сучасному етапі дієву участь у процесі культурного і політичного розвитку української державності. Історично іслам є однією з традиційних релігій України, відрізняється багатством культурних і етнічних характеристик. Сучасне ісламське населення України нараховує близько 2 млн. чоловік.
У Луганській області проживає більше 15 тис. мусульман, чий етнічний склад вкрай різноманітний. Це й татари, узбеки, башкири, киргизи, удмурти, вихідці з Азербайджану, Чечні, Дагестану, а також мусульмани з Йорданії, Палестини, Тунісу, Алжиру, що порівняно недавно приїхали в Україну. Однією зі значимих рис ісламу як релігійної системи є вміння інтегрувати національні і культурні розходження, урівноважувати етнонаціональні розбіжності, приходити до спільної домовленості. Процвітанню суспільства надається велике значення. Мусульманин зобов'язаний трудитися, підтримувати хороші стосунки з сусідами, сприяти максимальному розвитку соціуму.
Мечеть у системі ісламу - не лише релігійний, але й суспільний центр, де завдяки спілкуванню представники різних традицій знаходять спільну мову, де відбувається взаємозбагачення традицій, наступність поколінь. Більше того, мечеть - відкрита структура, куди також можуть приходити люди іншої релігійної приналежності. У Луганській області діють мечеті у Свердловську, Ровеньках, Червоному Промені, Антрациті, Алчевську, Луганську, Стаханові. Зараз ведеться будівництво мечеті у Луганську, відкриття якої буде важливою подією у житті мусульман регіону. У зв'язку з цим слід зазначити ряд особливостей.
У релігійній системі ісламу обов'язковим є п'ятикратний салят (молитва), встановлений у певний час. Для сучасного мусульманина проблемою є встигнути добратися до мечеті з місця роботи, тим більше, що найчастіше, мечеть дозволяють будувати де-небудь на околиці міста. Об'єктивно мечеть повинна розташовуватися у центрі міста, щоб задовольняти релігійні потреби багатьох мусульман, які є громадянами України і відповідно до Конституції мають на це повне право. Більше того, представники державної влади повинні сприяти реалізації цього права, а не залишатися осторонь або перешкоджати.
У діяльності ісламських громад реалізується принцип толерантності, тому що завдяки чіткій системі релігійних норм і цінностей досягається конструктивний діалог між представниками різних національних, культурних, вікових категорій. Єдність у розмаїтості - одна з особливостей регіонального ісламу. Останнім часом стає актуальною тема міжрелігійного діалогу, при Луганської облдержадміністрації почала діяти Рада керівників релігійних організацій. Багато в чому, іслам, як релігійна система, спрямований на діалог з іншими культурними і релігійними традиціями (особливим статусом в ісламі наділені Люди Писання, тобто християни й іудеї), тому мусульманські представники завжди активні учасники міжрелігійних проектів, особливо у сфері благодійності. У Луганській області особливу роль відіграє ряд мусульманських організацій: Аль-Баян у Луганську, Аль-Іхлас у Свердловську. Тут проходять постійні зустрічі мусульман, реалізуються проекти у соціальній сфері, діють бібліотеки, проводяться заняття з історії, культури ісламського світу, арабської мови.
Історично іслам не користувався підтримкою державної влади ні в Російській Імперії, ні в Радянському Союзі, що вберегло його від зайвої політизованості, до чого призводить деструктивний союз релігії і державної влади. У СРСР релігійні структури були змушені служити інтересам держапарату. Таким чином, іслам виробив своєрідний імунітет проти політичного екстремізму. Але тепер йому навішують ярлики: «ісламський тероризм» і т.д. Відверта нісенітниця! Більше того, мусульманські представники змушені постійно виправдовуватися у ЗМІ за чужу безграмотність: «Іслам і тероризм взаємовиключні...» Важливо відійти від позицій виправдання! Якщо іслам не виявив себе у співробітництві з такими тоталітарними системами, які по своїй суті супертерористичні, то з якого дива приписувати йому подібну абсурдність зараз? Тероризм - це злочин, насамперед, проти особистості у будь-якій сфері - родині, роботі, освіті і праці. Тому доцільніше говорити про тероризм стосовно ісламу.
До реалій ісламу у регіоні відноситься тема одягу, зокрема - хіджабу для мусульманських жінок. Зараз модно говорити про цю проблему у Франції або Німеччині, тоді як навіть у нашій області ця тема достатньо не висвітлюється. Хіджаб підкреслює особливий статус і права жінки у суспільстві, її особисту гідність, тому безграмотно вважати хіджаб атрибутом пригноблення жінки. Мусульманські дівчата чують часом на вулицях на свою адресу грубі зауваження. При влаштуванні на роботу ісламський одяг викликає негативне сприйняття і часто перешкоджає прийому на роботу.
Специфікою правової свідомості є закономірність - якщо порушити закон в одному положенні, автоматично приходить у дисбаланс і вся система. Якщо ви порушуєте чиї-небудь права, не дивуйтеся, що механізм їхнього захисту для вас уже не буде діяти.
Говорячи про діалог культурних традицій у Луганському регіоні, потрібно згадати про базові принципи ісламу, яким варто було б повчитися. По-перше, активна соціальна позиція. Дійсно, іслам сприяє розвитку комунікативних якостей, уміння йти на компроміс - тим самим, стимулюючи необхідні риси сучасного бізнесу. Мусульмани у Луганській області працюють на шахтах і промислових підприємствах, сфері торгівлі, займають часом керівні посади. У мусульманських родинах багато ветеранів праці. Терпіння і працьовитість давно стали невід'ємними характеристиками ісламської культури, яка виховує лідерські якості й відповідальність, що потрібно у всіх сферах діяльності. У регіоні молоде покоління відрізняється або пасивністю і невірою у власне майбутнє, або агресивною позицією, що є прямим наслідком втрати будь-яких духовних традицій. Лідер в ісламі - це той, хто може діяти по - максимуму, нести максимальну відповідальність і турбуватися про інших, тобто працює у команді.
По-друге, іслам сприяє розвитку інституту родини. У Луганській області, як і в Україні в цілому, інститут родини переживає далеко не найкращі часи, що проявляється у зниженні рівня народжуваності, чисельності молодих родин, тоді як в ісламі родина, діти - основна людська цінність, умова здорового суспільства.
По-третє, в ісламі заборонені всі види речовин, що викликають сп’яніння. Ісламська культура виробила ефективні засоби зі збереження фізичної і духовної цілісності людини. Об'єктивно соціальний досвід ісламу може послужити зразком для нашого регіону і цю специфіку варто враховувати у спільній роботі з ісламськими організаціями.
Сучасність пов'язана з процесом глобалізації, де перемагає той, хто найшвидше зможе адаптуватися до нової інформації і досвіду інших культурних систем. Лише відкрита інноваціям структура виживає. За принципом традиції й інновації повинні будуватися й сучасні відносини.
Тетяна ЩЕЛОКОВА
За матеріалами газети «Арраід»
Посилання на тему:
Під знаком півмісяця. Поклонятися Аллаху у Луганську непросто
Іслам у соціальному і політичному житті сучасного українського суспільства
Україна не тільки християнська, а й мусульманська країна
Мусульмани в Україні: відродження у контексті євроінтеграції
