У Ташкенті співробітники міліції почали поголовно зупиняти і допитувати всіх жінок, які одягають хустку «згідно з вимогами Ісламу». Їх попереджають, що на перший раз оштрафують у розмірі 700 тисяч сумів (250 доларів), вдруге — посадять у «мавпятник» на 15 діб, а в третій — дадуть 2 повноцінних роки в’язниці.

Як повідомляє «Сentral Asia», органи місцевого самоврядування у Ташкенті викликають на співбесіду жінок у мусульманському вбранні, попереджають їх про протизаконність носіння мусульманської хустки в громадських місцях і вимагають розписатися в документі, де говориться про існуючу в Узбекистані заборону покривати хусткою голову з релігійних міркувань.

У зв’язку з цим процитуємо інформацію «Вікіпедії»:

«… Уряди деяких країн заохочують і навіть зобов’язують жінок носити хіджаб, деякі забороняють. Хіджаб обов’язковий в Афганістані, Саудівській Аравії, Ірані та Ємені. Більше того — кримінальний кодекс Судану дозволяє карати і штрафувати всіх, хто «порушує суспільну мораль або носить непристойний одяг», проте не містить визначення «непристойний одяг».

А от Туреччина, Киргизія, Туркменія, Таджикистан, Казахстан, Азербайджан та Узбекистан, хоч і населені переважно мусульманами, забороняють носити хіджаб в державних установах, школах та університетах.

Нагадаємо, вперше демонстративна відмова від хіджабу відбулася в Єгипті (в країні з населенням, де сповідують переважно Іслам) в 1870-х роках. Першою мусульманською країною, яка офіційно заборонила носити цей головний убір, стала в 1925 році Туреччина. З приходом до влади в 1963 році в Сирії та Іраку партії Баас, яка дотримувалася світської ідеології, носіння хіджабу в них також було заборонено. У 1981 році заборона на мусульманський головний убір у державних установах поширився і в Тунісі, згодом у 1980-x і в 1990-x роках ввели й інші обмеження.

У Туреччині кілька разів намагалися скасувати заборону на носіння хіджабу. Вперше це сталося в 1984 році в рамках політики «примирення з Ісламом», яку проводив прем’єр-міністр Туреччини Тургут Озал, проте під тиском світської громадськості він змушений був відновити заборону в 1987 р. У 2008 р. уряд Туреччини під керівництвом Реджепа Ердогана знову спробував скасувати заборону хіджабу в університетах, однак конституційний суд залишив його у силі.

15 березня 2004 р. Франція прийняла закон, що забороняє «символи або одяг, що очевидно демонструє релігійну приналежність» в освітніх установах.

У жовтні 2012 року в Ставропольському краї РФ розгорівся скандал через заборону носіння хіджабу в школах краю, розташованих у районах з більшістю мусульманського населення.

У 2012 році на сайті «H0chu» була опублікована відповідь Благочинного Свято-Преображенського монастиря Київської єпархії УПЦ архімандрита Якова на питання про «дрес-код» християнок:

— Храм — небо на землі, тому парафіяни повинні в ньому зосередитись на молитві, ні на що не відволікаючись. Жінка завжди повинна виглядати жіночною, але при цьому одяг має приховувати її від зайвих поглядів. У всі часи перевага надавалася довгій спідниці або сукні і головному убору… Треба пам’ятати, що довга спідниця і хустка тільки прикрашають жінку, підкреслюючи її основні якості — скромність і жіночність. Немає християнства там, де немає благоговіння. А храм — особливе місце присутності Божої, тому воно має виражатися як внутрішньо, так і зовні. Людина, яка вийде на багатолюдну вулицю у рваному одязі або голяка, буде червоніти від сорому перед людьми. Настільки ж важливо і перед Богом постати у гідному вигляді.

Не відрізняються від ісламських чи християнських і вимоги до зовнішнього вигляду жінки і у послідовників іудаїзму.

Як роз’яснюється на сайті Великої хоральної синагоги Петербурга, за єврейським законом, волосся заміжньої жінки повинно бути покритим:

— Це може бути хустка або будь-який інший головний убір. За законами єврейської скромності, руки жінки до ліктя повинні бути прикриті рукавами, а ноги нижче коліна — спідницею, тому синагогу не прийнято відвідувати у відкритих вбраннях.

Таким чином, можна відзначити, що представники найбільших монотеїстичних релігій єдині в погляді на вимоги до зовнішнього вигляду віруючої жінки.

Більш того, як повідомляв «Islam News» цього року жінки-немусульманки у Міжнародний день хіджабу висловили солідарність мусульманкам, яким у тих чи інших країнах забороняють ходити у хустках або іншому одязі, що демонструє їх приналежність до Ісламу. Багато немусульманок в цей день одягли хустку на мусульманський манер на недільні богослужіння до своїх храмів — причому священики благословили жінок на це.

Повертаючись до гонінь на жінок у мусульманському вбранні в Узбекистані, виникає питання — чи будуть репресії застосовуватися тільки до мусульманок, або ж покарання понесуть і християнки та юдейки, що покривають голову згідно з вимогами своєї релігії?