20 січня у Музеї Івана Гончара відкрили унікальну колекцію декоративно-прикладного мистецтва. Проект «Візерунки світу» реалізований з ініціативи кримськотатарських майстрів за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва.
Організатори проекту зібрали разом кримськотатарських майстрів у сфері виготовлення філіграні, ювелірних і металевих виробів, кераміки, унікальної кримськотатарської вишивки. Вони стали вчителями студентів, які виявили бажання доторкнутися до кримськотатарської культури.

Як повідомляє QHA, завдяки копіткій роботі були відтворені, реконструйовані предмети побуту, чоловічий і жіночий костюм, ювелірні прикраси.

— Концепт виставки транслює посил: ми (кримські татари. — ред.), незважаючи на всі виклики, зберігаємо спадкоємність поколінь, — сказала радник міністра культури України та координатор проекту Есма Аджиєва.

Вона зазначила, що мотивувати учнів не доводилося, адже мотивація очевидна — це самоідентифікація кримських татар, бажання розвивати багатющу культуру народу. Хоча серед охочих навчитися майстерності було й чимало українців, які все більше дізнаються про братній народ.

Навчали тонкощам національної майстерності кераміст Рустем Скібін, майстер філіграні Евеліна Асанова, вишивальниця Ліана Велеляєва і метр декоративно-прикладного мистецтва кримських татар Мамут Чурлу.

— Ми, як художники, майстри, керамісти, намагалися відтворити ті ремісничі практики, які збереглися предками і дійшли до наших часів. За кожним окремим предметом — наша культура, традиції, побут. Для нас це дуже важливо, — підкреслив кераміст Рустем Скібін.
Дуже цікаво було порівнювати старовинні артефакти XIX–XX століть із сучасними роботами. Наприклад, у прикрасах Евеліни Асанової, онучки відомого кримськотатарського майстра філіграні Айдера Асанова, через століття читається традиція кримськотатарської сім’ї.

— Жіночі традиційні кримськотатарські прикраси мали величезне значення у нашій культурі, оскільки такий особливий набір, як пояс, нагрудна прикраса і топилик, що прикрашає фес, були приданим для дівчини, яке їй дарував наречений. Якщо раптом пара розлучалася або ж сім’ю спіткало лихо, жінка могла продати ці прикраси і таким чином прогодувати сім’ю, — поділилася історією культури народу Евеліна.

Історик Гульнара Бекірова, яка відвідала виставку, відзначила, що розвиток декоративно-прикладного мистецтва кримських татар, як й історіографії, культури, фактично призупинився після депортації народу в 1944 році, на що вплинула негласна заборона на все кримськотатарське:

— Це по суті був культурний геноцид. Адже в місцях вигнання практично не розвивалися кримськотатарська мова і декоративно-прикладне мистецтво, тому що все це нагадувало про Крим. А владі було абсолютно невигідно, щоб кримських татар асоціювали з Кримом.

За її словами, у зв’язку з окупацією півострова Україна починає заново пізнавати кримських татар, переосмислюючи те, що кримськотатарський народ є частиною політичної української нації.

У кримськотатарської колекції велике майбутнє: вже дві європейські країни чекають побачити її в себе. Експозицію також планують представити у великих містах України і країнах ближнього зарубіжжя. Виставка в Музеї Івана Гончара буде відкрита для відвідувачів до 26 січня.

Читайте за темою:

Проект «Візерунки світу» ще більше зблизить кримських татар та українців