«Волинські інтелектуали, захищаючи православну віру, робили ставку на мусульманський схід» — такими словами розпочав один із випусків телепередачі «Один на один» її ведучий Олексій Бухало, присвячений пошуку відповідей на запитання — якою араби уявляли собі середньовічну Волинь, як мусульмани опинилися на цих землях у ХVI столітті і як склалися їхні взаємини з місцевим населенням. Тож невипадково до студії було запрошено відомого українського вченого-сходознавця, історика, релігієзнавця та філософа Михайла Якубовича.

Перш ніж перейти безпосередньо до теми передачі, ведучий запитав у гостя — чи українські історики-сходознавці використовували раніше в своїх працях першоджерела чи переклади першоджерел українською, чи лише послуговувались «перекладами з перекладів» і даними, оприлюдненими в працях зарубіжних колег, на що Михайло Якубович відповів:

— Так складалося, що у того, хто йшов у сходознавство, зацікавлення були пов’язані з чимось далеко поза межами України, а українські історики зверталися переважно до тем більш регіональних, тому першими мовами для вивчення, для джерел доопрацювання були староукраїнська, польська, певною мірою латина… А середньовічними джерелами, які оповідають нам про територію України і Волині зокрема, у нас займалися деякі діаспорні вчені…

Стосовно висвітлення історії України, зокрема території сучасної Волині, середньовічними (й арабськими) вченими, то зараз відомо, зі слів Михайла Якубовича, десятки таких праць:

— Відомо, що з ІХーХ і аж до ХІІІーХІV ст. у нас бували знані арабські історики (я називаю «арабськими» тих, хто писав свої праці арабською, бо там були і перси, і люди зі змішаним походженням), потім додалися османські історики…

Як сказав пан Якубович, всі арабські вчені згадують у своїх працях про народ сакаліба, про волинян йдеться у дослідженнях й інших вчених, і вже в період з Х по ХІІ ст. є згадки про волинян та їх соціальний устрій, про те, що у них існує одноосібна влада тощо.

Серед багатьох інших запитань, які ставив ведучий, було й таке — звідки і яким чином з’явилися мусульмани на Волині?

— Хан Тохтамиш і ще дехто знайшли притулок на землях Великого князівства Литовського, зокрема і на Волині. В 1512 році, після битви під Вишневцем князь розселив полонених татар в Острозі і надав їм привілеї «надвірної міліції». Тобто мусульманський світ починався буквально в кількох сотнях кілометрів від околиць Волині… Вони (татари або ногаї — ред.) внаслідок певних обставин, міжусобиць, наприклад, часто втікали й знаходили притулок на цих землях. І навіть коли вже було Кримське ханство, такі випадки продовжувалися. Наприклад, дід відомого Агатангела Кримського посварився з кримським ханом і втік на Волинь.

Звернув увагу телеглядачів і ведучого Михайло Якубович і на те, що про мусульманську присутність вказують навіть назви населених пунктів — село Татарівка чи село Юрківці на південно-східній околиці Волині (нині це Хмельницька область Білогірський район).

В передачі також йшлося про праці Михайла Якубовича, які нещодавно вийшли друком — історичні дослідження з перекладами першоджерел середньовічних ісламських науковців, філософів, богословів.

Про те, якими бачили й описували арабські вчені мешканців території сучасної Волині, якими характерологічними рисами наділяли в своїх описах русинів й особливо притаманний їм темперамент в дохристиянську добу можна дізнатися, переглянувши випуск передачі на сайті рівненського телеканалу РТБ www.rtb.rv.ua, запис також доступний на YouTube.