Індійський Верховний суд розглянув інцидент щодо храму в Айодх’ї — справу, яка тягнеться вже чверть століття і має довгу передісторію.

За всі роки незалежності Індії напруженість у відносинах між індуїстами (більшістю населення країни) і мусульманами, яких в країні десятки мільйонів, не тільки зберігається, але й час від часу набуває дуже гострих форм.

Невелике (50 тис. жителів) місто Айодх’я на півночі Республіки чверть століття тому стало ареною одного з найзапекліших конфліктів у відносинах між двома громадами.

Місто серед семи головних святинь індуїзму. Вважається, що саме там народився один із головних героїв давнини — бог Рама, якому присвячена поема «Рамаяна», блискучий зразок найдавнішої індійської літератури. За віруваннями, відбулася ця подія 900 тис. років тому — індуїстська хронологія подій значно відрізняється від уявлень авраамічних релігій.

На ймовірному місці народження Рами в далекій давнині був побудований храм, який, можливо, багато разів оновлювався і перебудовувався, поки не був зруйнований у XVI ст. завойовниками-мусульманами. Після цього на священному місці спорудили мечеть Бабрі — на честь падишаха Бабура (1483–1530), узбека, який заснував в Індії імперію Великих Моголів. Мечеть, таким чином, набула важливого значення для правовірних мусульман.

Мечеть Бабрі масджид благополучно простояла 400 років, але з 1984 року індуси-націоналісти на чолі з провідною опозиційною партією Бхаратія Джаната парті (БДП, нині правляча партія Індії) почали вимагати знесення мечеті і відновлення на її місці ймовірного стародавнього індуїстського храму. Пристрасті розпалювалися, і в 1992 році збурений натовп індусів-фанатиків, які прибули з інших міст, розгромив і розібрав мечеть. Цей акт вандалізму викликав обурення мусульман по всій країні. У багатьох місцях сталися криваві зіткнення, що коштували життя більш ніж 2 тис. осіб, переважно мусульман. Незабаром почався розгляд зустрічних позовів обох сторін в судах Індії. Тим часом на місці стародавньої мечеті почали споруджувати храм на честь бога Рами.

Тепер справа дійшла до Верховного суду, який виявився у дуже непростій ситуації. Відновити точну історичну істину щодо храму практично неможливо, а ось акт розгрому мечеті і подальше кровопролиття — факти незаперечні. Але в будь-якому випадку рішення суду — яким би воно не було — може лише розпалити пристрасті, а не поставити крапку в затяжному конфлікті. Та чи інша сторона все одно залишиться незадоволена, і це, скоріш за все, спровокує новий раунд конфліктів і зіткнень.

Тому Верховний суд пішов на політично коректний крок. Замість розгляду делікатного питання по суті він закликав індусів і мусульман вирішити спірне питання мирно, за столом переговорів. Суд зголосився також виступити посередником у таких переговорах, які дозволили б (як сподіваються) не тільки досягти компромісного рішення з конкретного питання, але і створити прецедент для врегулювання інших конфліктних ситуацій — як на релігійному, так і на етнічному ґрунті, — яких в багатонаціональній Індії вистачає.

Джерела:

Економіст
Rurtaveller