У Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася виставка картин художника з Туреччини Хікмета Барутчугіля під назвою «Малювання на воді». Цілу музейну стіну зайняла серія з восьми картин під назвою «Ебрістамбул», в якій представлені величні види Стамбула.

— У Туреччині мистецтво ебру було на межі зникнення. Одного разу я відчув, що ебру має неймовірну силу і динаміку. Довгий час я практикувався. Шукав свій стиль, — розповів кореспонденту QHA митець.

Барутчугіль викладає у створеній ним у Стамбулі майстерні ебру, на відділенні традиційних турецьких ремесел в Університеті Мімар Сінан і в Міжнародному дослідницькому товаристві музичної етнології та арт-терапії в Австрії.

До виставки в Києві організатори і сам художник підготували відеоінсталяцію. На екрані гості могли спостерігати, як Хікмет власноруч створював чотири картини. Знявши піджак і надівши спеціальний фартух, він акуратно взяв банку з чорною фарбою. Перший помах пензлем — і полотно ожило. Різнокольорові фарби лягали одна на іншу, народжуючи смислові сюжети. Тонким шилом майстер окреслив форми, а кісточками з кінського волоса виводив химерні візерунки. На водному полотні художник Хікмет намалював витончені тюльпани і мініатюри з пейзажами в різні пори року. До експозиції увійшли зразки ісламської каліграфії з «Алефом» і «Фа» — буквами арабського алфавіту.

Побачити картини прийшли й українські дипломати, а також глави зарубіжних представництв в Україні. Майстерність художника високо оцінив Надзвичайний і Повноважний посол Туреччини в Україні Йонет Джан Тезель.

В Європі незвичайне мистецтво стало відомим в XV ст. завдяки всюдисущим торговцям і мандрівникам. Вони привозили з Туреччини книги з обкладинками, розмальованими майстрами ебру. Такі зображення європейці довго називали «турецьким папером». Щоб створювати ці приголомшливі малюнки, потрібен талант у поєднанні з надзвичайним терпінням і вмінням повністю сконцентруватися на творчому процесі. Гуру ебру звикли працювати тільки з природними матеріалами. Наприклад, нектаром гевена — смолою гірської рослини. Ця речовина дозволяє безформним краплях фарби триматися на водній поверхні, підкоряючись руці майстра. Малюнки ебру нагадують фотографії планет, зроблені в космосі, зображення в мікроскопі або крапельки дощу, що стікають з автомобіля. Вода — стихія норовлива і непостійна. Складно уявити, що вода може використовуватися як полотно. Однак для майстра це реально. Рухливі сюжети на воді нагадують хмари, що пливуть. Кожен з них є неповторним. Про підробки або копії не може бути й мови.