Представники мусульманської спільноти України взяли участь у І Міжнародній міжконфесійній конференції «Роль релігійних цінностей у зміцненні соціальної стабільності та поширенні культури мирного співжиття і подолання ненависті».

Організаторами цього масштабного заходу, що відбувся за сприяння Міністерства культури України, виступили Український центр діалогу та комунікацій, Міжнародний центр міжконфесійного діалогу в Досі (Doha International Center for Interfaith Dialogue) та Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Серед присутніх — представники Української православної церкви Київського патріархату, Української греко-католицької та римо-католицької церков, Української православної апостольської церкви, різних юдейських громад, буддисти, вайшнави (крішнаїти), бахаї, мусульмани-сунніти (представники Духовного управління мусульман України «Умма» та Духовного управління мусульман Криму, створеного на підконтрольній Україні території), мусульмани-шиїти, представники Всеукраїнської ради релігійних об’єднань, велика кількість науковців, представники дипломатичних місій, державні чиновники.

Муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов виступав у дискусійній панелі «Роль релігійних цінностей у зміцненні соціальної стабільності та поширення культури мирного співжиття й подоланні ненависті». Він, насамперед, нагадав, що спроби послідовників різних віровчень домовитися про мирне співжиття впродовж історії людства були непоодинокими:

— Незважаючи на те, що міжрелігійним контактам вже не одна тисяча років, в сучасному вигляді та сенсі це відносно нове надбання людства. Якщо бути об’єктивним, то тут не стільки самі релігійно-церковні інституції бажали розпочинати діалог з іновірцями, скільки саме життя підштовхувало їх до цього. Мабуть, першою спробою широкого міжрелігійного діалогу стало відкриття 11 вересня 1893 року в Чикаго першого Парламенту релігій світу. Що стосується офіційної позиції релігійних інституцій, то однією з перших в християнському середовищі сучасний міжрелігійний діалог започаткувала католицька церква, сформулювавши на Другому Ватиканському Соборі своє офіційне ставлення до нехристиянських релігій.

Сам Пророк Мухаммад (мир йому і благословення) неодноразово вступав в діалог з християнами, юдеями та політеїстами, спілкуючись як у богословській полеміці, так і підписуючи суспільно важливі угоди та домовленості, наприклад, Перший Медінський суспільний договір, а також Худайбійський договір (про перемир’я між Меккою та Медіною — ред). Сучасні офіційні декларації про відкритість та готовність мусульманського світу до діалогу з’явилися трохи пізніше. Серед них особливо приємно виділити Хартію мусульман України, що була урочисто підписана у грудні минулого року (2016 — ред.). Таким чином послідовники Ісламу нашої держави задекларували свою відкритість та готовність до міжрелігійного діалогу з «людьми Писання» — християнами та юдеями, — відзначив Саід Ісмагілов.

Повертаючись до українських реалій, муфтій ДУМУ «Умма» зазначив, що інтенсивність міжрелігійного діалогу значно зросла, починаючи з Революції Гідності, яка стала поштовхом для розвитку громадянського суспільства в Україні:

— Діалог на рівні ієрархів церков та релігійних організацій відбувався і до Революції Гідності, але він залишався більше у форматі демонстрації поваги один до одного, спільних декларацій. Зважаючи на потребу адекватної і своєчасної відповіді на виклики з боку українського суспільства, вважаю, що потрібно спрямовувати міжрелігійний діалог в Україні в двох напрямах. Перший — це проповідування серед вірян ідеї толерантності та шанобливого ставлення до іновірців; другий — коли послідовники різних релігій спільно робитимуть суспільно-важливі справи. Адже спільні добрі дії є найкращим міжрелігійним діалогом і найкращим способом демонстрації своєї поваги до людей інших світоглядних позицій, — зазначив шейх Саід.

Говорячи про те, в яких саме сферах життя можлива співпраця між релігіями, муфтій, зокрема, сказав:

— Для себе я сформулював чотири позиції, в яких можлива співпраця задля зміцнення діалогу в Україні: спільний захист традиційних моральних цінностей; захист та підтримка національних інтересів України, зокрема у законодавчій, інформаційній сферах тощо; благодійні справи, — від допомоги малозабезпеченим до екологічних проектів; спільні дії у сферах, що потребують об’єднання зусиль всіх патріотичних церков і релігійних організацій, наприклад, капеланське служіння в зоні АТО, — сказав Саід Ісмагілов.

Завершуючи свою доповідь, муфтій ДУМУ «Умма» подякував організаторам і висловив надію, що ця міжнародна конференція стане щорічною.

Слово мав також і муфтій Духовного управління мусульман Криму Айдер Рустемов, який, зокрема, підкреслив:

— Цінності всіх авраамічних релігій універсальні. Справедливість, чесність, щирість, повага до старших, любов до батьків зрозумілі юдеєві, християнину і мусульманину. Безсумнівно, всі релігії по суті закликають до Бога, свободи і миру. Але, як показує історія, вирішальним фактором у реалізації цих цінностей в житті є окремий етнос, його культура і сформована ментальність. Крим і кримські татари — народ, в етногенезі якого присутнє тюркське і європейське коріння, — є прекрасним прикладом толерантності і мирного співіснування різних культур та віросповідань, — сказав Айдер Рустемов.

Програмою заходу передбачено кілька дискусійних панелей, зокрема, «Роль релігійних лідерів та ціннісний вимір поширення культури співіснування через подолання ненависті в контексті вчень авраамічних релігій», «Міжрелігійний і міжкультурний діалог та громадянське суспільство: дискурс соціокультурної взаємодії, взаємозбагачення та розвитку», «Держава та влада як гаранти міжрелігійного діалогу й порозуміння в суспільстві», «Розвиток громадянського суспільства і формування майбутніх поколінь. Міжнародні та українські реалії».