Всеукраїнська рада релігійних об´єднань (ВРРО) ініціювала проведення 20 березня у приміщенні «Укрінформу» міжрелігійного круглого столу «Відкриті двері», де обговорювали розвиток міжрелігійного діалогу та тематичних проектів, запланованих Радою на 2018 рік.

Модерувала захід віце-президент Української асоціації релігієзнавців професор Людмила Филипович, яка у своєму вступному слові, зокрема, сказала:

— Метою нашого круглого столу є актуалізація міжрелігійного діалогу, який триває в Україні вже достатньо давно. Події останніх декількох місяців приводять нас до думки, що про міжрелігійний діалог потрібно говорити постійно, визначаючи його мету, виставляючи для себе нові й нові завдання, оскільки він в Україні набуває не тільки внутрішньоукраїнського, але й міжнародного звучання.

Як додала професор, міжрелігійний рух, представлений в Україні, зокрема й Всеукраїнською радою релігійних об’єднань, допомагає «…розуміти краще одне одного й творити Україну для всіх, незалежно від віросповідання, національності, віку, статі тощо». Вона наголосила, що успіх міжрелігійного діалогу можливий лише за умови дотримання як українських, так і міжнародних законів про свободу совісті й віросповідання:

— Якщо такої свободи віросповідання немає, то про міжрелігійний, міжконфесійний діалог не може бути й мови, — підкреслила Людмила Филипович.

Професор нагадала про декілька «болючих точок» України, зокрема про Крим, окуповані території Донецької і Луганської областей, де на сьогодні такі свободи не забезпечуються, та закликала колег відреагувати на дії місцевої «влади».

Серед учасників круглого столу був і муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов, який у своїй промові підкреслив, що назва заходу «Відкриті двері» символізує відкритість і толерантність релігійних організацій, що увійшли до ВРРО, і готовність до діалогу з новими членами. Також лідер українських мусульман сказав, що про досвід побудови міжрелігійного діалогу в Україні та про унікальність Ради він говорив на великій міжнародній релігійній конференції в Катарі.

— Формат міжрелігійного діалогу за допомогою нашої Ради був значно розширений, і до нього були долучені не лише представники авраамічних релігій, а й ті українські релігійні групи, які не мали раніше змоги бути представленими в діалозі <…>. Україна йде нарівні з найбільш розвиненими країнами світу, де діалог багатьох релігій вже є традицією.

Як наголосив муфтій, міжрелігійний діалог впливає на суспільство, і цей вплив відчувається вже зараз.

— Цей вплив відчувається не так швидко, як того, можливо, бажалося б людям. Проте як муфтій я його відчуваю: отримую багато запитань, зауважень, іноді навіть критики через міжрелігійний діалог, але це є нормальним, адже не всі люди можуть швидко подолати сталі стереотипи і фобії у суспільній свідомості.

Всевишній Аллаг у священному Корані каже: немає примусу в релігії! Не можна, за вченням Ісламу, когось примушувати дотримуватись чи не дотримуватись якихось релігійних поглядів. Господь створив людину вільною і дав право обирати. Спираючись на це, ми розуміємо: якщо Всевишній дав людям різні релігійні погляди, ми мусимо це сприймати і налагоджувати діалог!

Ми намагаємося будувати здорове суспільство, відкрите до діалогу між представниками різних релігій. Наш горизонт дій і поглядів не обмежується Україною, він є вже цікавим для інших релігійних громад і спільнот. Більшість мусульман України бажають міжрелігійного діалогу і миру в українському суспільстві, взаємопорозуміння та спільного подолання фобій та дискримінації. Це наша абсолютно принципова позиція, — сказав шейх Саід.

Повертаючись до діяльності ДУМУ «Умма», муфтій розповів про велику кількість міжрелігійних проектів у рамках діалогу і на українському, і на міжнародному рівнях.

— ДУМУ «Умма» робить великий внесок у виховання мусульман у дусі патріотизму, толерантності, в дусі любові до Батьківщини, суспільства, мови, культури… Також на інформаційному рівні ми підтримуємо релігійні спільноти на окупованих територіях, які піддаються репресіям та утискам — не лише мусульман, але й представників православ'я Київського патріархату, Греко-католицької, Протестантської церков та інших релігійних груп. Ми презентуємо мусульманський досвід міжрелігійного діалогу майже у всьому світі.

Як наголосили учасники круглого столу, релігійні об’єднання мають значний потенціал для розбудови України та повинні брати участь у вирішенні суспільно важливих питань, наполягати на реалізації прав, гарантованих Конституцією України та чинним законодавством.

Релігійні організації, що об’єдналися у Всеукраїнську раду релігійних об’єднань, намагаються затвердити в Україні модель толерантності та партнерства в міжрелігійних відносинах та у взаємодії держави з релігійними організаціями. ВРРО запрошує всі релігійні об’єднання долучатися до роботи задля гармонізації духовного життя в Україні та акцентує увагу на тому, що втілення фундаментального принципу єдності людства, який гарантує мир та процвітання, можливе лише завдяки спільним зусиллям усіх релігій та членів суспільства.