Страх і неприйняття — породження незнання. Ксенофобія, як отруйна цвіль, — виникає там, куди не проникають промені освіти, де роками не вивітрюється задушлива атмосфера невігластва, і врешті-решт ця цвіль роз’їдає свого носія. Тому надзвичайно важливо з раннього дитинства виховувати дітей у повазі до особливостей інших людей, знайомити їх з різноманіттям навколишнього світу, розповідати про традиції, культуру і звичаї різних народів, зокрема про історію виникнення релігій, вірувань.

Цю істину не тільки розуміють, а й втілюють у життя педагоги українських шкіл і вищих навчальних закладів, які намагаються виховати в своїх учнях прагнення до міжетнічного, міжрелігійного миру і співпраці. Часто в церквах і молитовних будинках, мечетях і синагогах, додзьо і костелах можна побачити не тільки їх прихожан, але і гостей, які прийшли з цікавості. Днями група дітей-учнів однієї з київських приватних шкіл відвідала мечеть столичного Ісламського культурного центру.

Маленьких візитерів зустрів завідувач відділу ознайомлення з історією та культурою ісламу Всеукраїнської асоціації «Альраід» Тарік Сархан. Школярі дізналися про країни, переважна частина жителів яких — мусульмани; процеси появи і становлення ісламу в Україні; принципи формування відносин між різними релігійними громадами; механізми налагодження дружби і співпраці мусульман і немусульман.

Приємно зазначити, що аналіз змісту запитань школярів свідчить про те, що вони менше, ніж деякі дорослі, схильні демонізувати мусульман і ототожнювати іслам з тероризмом. Незважаючи на свій юний вік, діти під час бесіди продемонстрували неабияку обізнаність про світові релігії, не виявляючи ворожості у ставленні до людей-іновірців. Це, безумовно, заслуга не тільки їх батьків, а й зусилля вчителів, які виховують у своїх підопічних шанобливе і доброзичливе ставлення до людей.