Іслам в Україні
Published on Іслам в Україні (https://islam.in.ua)

Головна > Культура > Кияни познайомилися з долею каракалпакського народу

Кияни познайомилися з долею каракалпакського народу

05.05.2015

30 квітня у відділі тюркомовної літератури центральної районної бібліотеки ім. М.Є. Салтикова-Щедріна в Києві пройшла літературна вітальня «Трагедія каракалпакського народу» з циклу «Знайомство з культурою, наукою і літературою тюркомовних народів». Захід, який відбувся з ініціативи «Українського центру ісламознавчих досліджень», провів відомий сходознавець, культуролог і менеджер культурних процесів Юрій Косенко.

Саме слово каракалпак означає «чорний ковпак». Каракалпаки — тюркський народ, котрий компактно проживає в суверенній республіці Каракалпакстан в складі Узбекистану. Вони сповідують іслам розмовляють каракалпацькою мовою, яка входить до кипчакскої групи.

«Каракалпаків у світі налічується близько 600 тисяч чоловік. У самій автономії за різними оцінками проживає близько 400–500 тисяч. Також їх можна зустріти в Казахстані, Туркменістані та інших державах», — розповів Юрій Косенко.

За його словами, не дивлячись на те, що каракалпаки в давнину були кочовим народом, займалися скотарством і рибальством в Аральському морі, вони створили національну літературу, основоположником якої є Жіен-жирау. Наприклад, з XVIII століття до нас дійшли твори поетів зі світовим ім’ям, таких як Ажініяз Косибай, Бердимурат Бердах, Отеш-шаир, Сарибай-шаир.

Цікаво, що з Україною каркалпаків пов’язують історичні узи. Зокрема, Тарас Шевченко, перебуваючи на засланні на території Казахстану, взяв участь у військово-етнографічній експедиції на Аральське море під керівництвом лейтенанта Бутакова. Метою місії було складання детальних карт, а Тарас Шевченко взяв у ній участь як художник і залишив після експедиції цілий цикл картин, в яких увічнив побут каракалпакського народу. Видатний каракалпакський письменник Уразак Бекбаулов присвятив все своє життя вивченню життєдіяльності Тараса Шевченка в засланні. Його твори перекладені на українську мову.

Але не тільки літературою відомі каракалпаки. Наприклад, вчений-мікробіолог Чаржа Абдіров вніс величезний внесок у світову науку.

На жаль, у наш час Каракалпакстан є зоною екологічного лиха, що пов’язано з висиханням Аральського моря, а населення страждає від високого рівня захворювань.

Однак територія сучасного Каракалпакстану є своєрідним «археологічним заповідником», в якому налічується понад 300 археологічних об’єктів. Екскурсійні тури в Каракалпакію входять в моду, а відправитися в подорож можна, в тому числі, і з України.

Нагадаємо, що даний захід вже четвертий у серії літературних віталень. Перші три були присвячені культурі кримськотатарського, турецького та узбекського народів. Наступна літературна вітальня буде присв’ячена культурі караїмського народу.

Теги: 
Каракалпаки
Тарас Шевченко
літературна вітальня
тюркомоовні народи

Книги

  •  історія, культура, контакти. Якубович М.М., Кралюк П.М., Щепанский
    Татари Волині: історія, культура, контакти
  • Українські просвітителі та Іслам. Соломія Вівчар
    Українські просвітителі та Іслам
  • Не заросте травою поле бою. Юнус Кандим
    Не заросте травою поле бою
  • З історії геополітичної боротьби за території Росії, України, Білорусі та Балтії. Теймур Атаєв
    З історії геополітичної боротьби за території Росії, України, Білорусі та Балтії
  • Тадждід, іслях та цивілізаційне оновлення в ісламі. Мохаммад Хашім Камалі
    Тадждід, іслях та цивілізаційне оновлення в ісламі
  • Слуга Бога й людства – спадок шейха Мухаммада аль-Газалі. Бенауда Бенсаїд
    Слуга Бога й людства – спадок шейха Мухаммада аль-Газалі
  •  плацдарм для культурної реформи. Абдул-Хамід Абу Сулейман
    Світогляд Корану: плацдарм для культурної реформи
  • Сучасний підхід до Корану та Сунни. Під ред. Махмуда Аюба
    Сучасний підхід до Корану та Сунни
  •  авторитет Корану й статус Сунни. Таха Джабір аль-Альвані
    Відновлення рівноваги: авторитет Корану й статус Сунни
Всі книги

Лінк на джерело: https://islam.in.ua/ua/kultura/kyyany-poznayomylysya-z-doleyu-karakalpakskogo-narodu