У неймовірній і сліпучій розмаїтості костюмів Середнього Сходу існує якась єдина тема. З незапам\'ятних часів носили одіяння схожі на покривала, що зберігали необхідну вологу для організму. Ці одяги закривали тіло майже повністю й були його захисним засобом від палючих променів сонця.
Верблюд, наприклад, має густі вії й рухливі ніздрі, які діють як ставні, що охороняють його від піщаних бур. А людині в подібних ситуаціях допомагає головний убір.
З давніх часів і до нашого сторіччя зовнішній вигляд жителів Аравійського півострова не занадто змінився. Сьогодні ісламський одяг повністю закриває все тіло за винятком лиця, рук і ніг, маючи також призначення бути щитом від сонця й піску.
На Сході, покрита голова завжди була ознакою скромності й поваги. А багато жінок закривали спеціальною щільною тканиною навіть лице й покривали голови. Таку непрозору тканину носять мусульманки в наші дні в багатьох арабських країнах. Велике призначення й головні убори - адже вони є однією з основних частин традиційного ісламського одягу, - як для жінок, так і для чоловіків.
Головний убір в Аравії фактично залишився таким самим, яким і був кілька століть назад. Він захищає голову й шию від сонця й підвищення температури тіла. Катра, шааль або іхрам досить довгі, і це дозволяє міцно обмотувати ними голови або закручувати в тюрбан.
Існує певний стиль головних уборів - шмаг. Убори, як правило, прикрашаються облямівкою, бахромою або тасьмою з пензликами, а їхня довжина вносить розмаїтість. Вони бувають різних кольорів.
Взагалі, аравійський головний убір складається із трьох частин, перша з яких - або ярмулка, або куфия, або такия, які надіваються безпосередньо на голову. Таку шапочку часто називають \"шапочкою того, що молиться\", можливо тому, що мусульмани звичайно покривають нею голову під час молитви. Раніше ярмулки робилися з бавовняної тканини й легко прались. Їхньою прикрасою була вишивка; часто використовувалась нитка білих кольорів, іноді різнобарвна або золота. А найбільше цінувалася вишивка ниткою металевого кольору.
Цікаво довідатися, що виробництво ярмулок почалося саме тут, в Аравії, більше 1500 років тому, завдяки капітанові одного іноземного судна, що зазнав аварію корабля. Потерпілого кликали Григорйа де Квадра. Король Ємену кинув його до в\'язниці, а після звільнення з-під варти, він почав заробляти собі на життя лише тим, що шив ярмулки.
Що стосується одягу, то на Аравійському півострові жінки й чоловіки традиційно практикують вільний стиль, змодельований по типу сорочки. Він є дуже зручним, і приховує всю фігуру. У багатьох країнах верхній одяг однаковий, розходження тільки в назвах.
Плаття аравійських жінок не до талії, а їхній дивний дизайн не поступається в елегантності. У сиву давнину міські дівчата і їхні сестри, що жили у пустелі, носили плаття спадаючі й просторі, з бавовняних і вовняних тканин з барвистими аплікаціями, а також із шовку, атласу й шифону. Кольорові й прості бавовняні костюми були розкішно вишиті яскраво-рожевими, жовтогарячими й зеленими геометричними візерунками; блискучий відтінок додатково надавала маса срібних дзвіночків, прикріплених до зап\'ясть; бірюзові, срібні або золоті ґудзики від горловини незмінно прикрашали жіночу зовнішність. Сучасні ж моделі позбавлені настільки строкатих деталей, але перевага вишивці залишилась незмінною.
Одним з розходжень між одягом минулого й сьогодення є колір. Раніше чоловіки одягалися в різнобарвні халати, але сьогодні популярні однотонні тканини. Основою традиційного аравійського костюма в чоловіків є каптан. Він взяв свій початок у Туреччині. Його довжина досягає щиколоток, довгі рукави туніки не мають ні запонок, ні блискавок, ні манжетів, але іноді до низу рукава додають клини. Цей стиль є універсальним. Його викрійку неважко пристосувати для виробництва піджака, пальто й плаття. Кольорові тканини, вишивка й удосконалювання національних візерунків часто перетворюють і кардинально змінюють зовнішній вигляд каптана. Також до повсякденного чоловічого одягу можна віднести изар (тканина, що застібається на стегнах) і одежу, схожу на сорочку (сауб).
Жіночий костюм постійно моделюється й прикрашається різними способами: вишивкою, сутажем, тасьмою, аплікаціями й багатьом іншим. Унизу рукавів також використовуються клини, - вони є декоративною особливістю.
Звичайно, одяг грає не останню роль у житті арабів; нові моделі вибираються з великою педантичністю. Особлива увага приділяється приданому для дівчин. Тому вже в ранньому віці дівчинки навчаються шиттю й приймають у його приготуванні саму активну участь. А в побуті існує традиція для чоловіків: у вихідні дні чоловіки відправляються на кисва (місце продажу різних тканин) для вибору й придбання подарунків своїм дорогим дружинам і членам всієї родини.
Нура ПАСТУХОВА
