27-ма акція проти насильницьких зникнень в Криму відбулась під російською амбасадою в Києві

27-ма акція проти насильницьких зникнень в Криму відбулась під російською амбасадою в Києві
©️КримSOS: Списки зниклих з початку окупації кримчан станом на 25.09.2018 р.
27-ма акція проти насильницьких зникнень в Криму відбулась під російською амбасадою в Києві
©️КримSOS: Списки зниклих з початку окупації кримчан станом на 25.09.2018 р.
27-ма акція проти насильницьких зникнень в Криму відбулась під російською амбасадою в Києві
27-ма акція проти насильницьких зникнень в Криму відбулась під російською амбасадою в Києві
26.09.2018
Оцініть статтю: 
(492 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

25 вересня під стінами російського посольства у Києві відбулась вже 27-ма акція #Where_is_Ervin, що проходить в рамках кампанії Find&Free й спрямована проти насильницьких зникнень кримчан й утисків на півострові. Цього разу вона мала підзаголовок «Клубок нерозплутаних справ». Акцію організувала та провела громадська організація «КримSOS».

Активісти впевнені, що зникнення людей на півострові влаштовані саме Російською Федерацією. Як нагадує координаторка «КримSOS», відома громадська діячка Таміла Ташева в інтерв’ю телеканалу Магнолія-ТВ, з самого початку окупації російські силовики почали залякувати и викрадати активістів:

— Вони почали їх залякувати, почали їх викрадати. Першою жертвою насильницьких зникнень став Решат Аметов — кримськотатарський активіст, який вийшов на одиночний пікет перед будинком уряду в Криму. І таким чином почалася операція із залякування активістів.

У рамках акції відбувся короткий перформанс — чоловік у масці Путіна зібрав докупи всі клубки ниток, що символізують заплутані справи щодо зниклих кримчан й вказують на причетність до цих злочинів окупаційної влади, поскладав їх до кейсу і хотів їх перерізати — тим самим організатори акції хотіли показати, що влада РФ робить все, аби розслідування не продовжувалося.

— Ці всі нитки ведуть безпосередньо до окупаційної влади, яка відповідальна за те, аби ці справи розслідувалися, яка причетна до викрадень безпосередньо (як, наприклад, у справі Джавдета Іслямова, Ісмаїла Джефарова, Ескендера Абселямова або Ервіна Ібрагімова), — відзначила Таміла Ташева. — Путін безпосередньо несе відповідальність за все, що відбувається в Криму. «Путін» (Ташева пояснює сенс перформансу — Ред.) намагається розрізати, розірвати ці нитки-зв‘язки, що ведуть від справ насильницьких викрадень до нього, бо він знає, що настане той день, коли він нестиме відповідальність за всі злочини, які чинить РФ на всіх окупованих та анексованих нею територіях та й загалом по всьому світу

Під парканом російської амбасади активісти виклали число «15» зі звичайних канцелярських папок з написаними на них номерами справ і прізвищами зниклих людей — це імена п’ятнадцяти з понад сорока кримчан, про долю яких досі нічого не відомо. Поруч з ними — папки чорного кольору з іменами жертв — тих, що були викрадені і згодом знайдені мертвими зі слідами тортур.

Відеострім у соцмережі Facebook від ©️Крим_Реалії 

Нагадаємо, у перші ж дні російського вторгнення до Криму невідомі в камуфляжі затримали і відвезли у невідомому напрямку Решата Аметова. Рідні шукали його майже два тижні. Тіло Аметова знайшли 15 березня 2014 року в Білогірському районі Криму. Його голова була обв’язана скотчем, очі виколоті, все тіло було в порізах, поруч лежали наручники. Особи вбивць не встановлені досі.

Член виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар Ервін Ібрагімов був викрадений невідомими в Бахчисараї 24 травня 2016 року. Він брав участь у протестах на Майдані в Києві і біля будівлі уряду Криму під час анексії, працював в Меджлісі кримських татар. За словами близьких, співробітники ФСБ натякали йому, що він нібито «занадто активний». Пізніше Ервін помітив стеження за собою і був викрадений — відео з камер спостереження в день зникнення свідчить, що його машину зупинили люди в формі, він намагався вирватися, але його все ж заштовхали в мікроавтобус і відвезли у бік Бахчисарайського водосховища.

Іслям Джеппаров і Джевдет Іслямов були викрадені в присутності кількох свідків у результаті масштабної операції 27 вересня 2014 року на трасі біля Білогірська.

3 жовтня 2014 року Ескендер Апселямов вийшов на роботу з орендованої квартири в Сімферополі. До місця роботи він не дійшов. Після викрадення на батьків молодої людини чинився тиск, його двоюрідного брата побили співробітники поліції Криму.

6 жовтня 2014 року в одному з покинутих будинків на околиці Євпаторії було знайдено тіло кримського татарина Едема Асанова, який зник за тиждень до того — 29 вересня.

23 травня 2018 року кримські силовики викрали делегата Курултаю кримськотатарського народу Асана Егіза. Наступного дня він вже повернувся додому і сам розповів про те, що трапилося — окупанти його відпустили завдяки швидкій реакції громадськості, величезному резонансу в соціальних мережах і пресі.

Останньою жертвою окупантів в Криму став Олександр Стешенко — його зареєстровано як безвісти зниклого в квітні 2018 року.

Ервін Ібрагімов став символом всіх зниклих українців і кримських татар, а також того беззаконня і репресій, які відбуваються зараз в окупованому Криму. Його доля — красномовний приклад того, як поводяться загарбники з представниками корінного народу півострова і з іншими мешканцями Криму, що займають проукраїнську позицію. На підставі проведеного аналізу, в 36 випадках виявлено факти, що вказують на участь державних органів РФ в скоєнні цих злочинів. У більшості випадків ці справи владою РФ не розслідуються.

Акція «Де Ервін?» на підтримку кримського татарина Ервіна Ібрагімова вперше відбулася 25 липня минулого року. З тих пір вона щомісяця проводиться активістами громадських організацій, кримськими татарами і небайдужими українцями. Вони звертаються до влади РФ з питанням про місцезнаходження зниклих кримчан і вимагають розслідування зникнень.

В українській столиці з 2016 року проводиться щорічний марафон з написання листів на захист кримчан, чиї права порушені на знак солідарності з ними. Акцію організовує міжнародна правозахисна організація Amnesty International, загалом вона проходить у 200 країнах світу.

Робоча група з насильницьких або недобровільних зникнень Ради ООН з прав людини розглядала викрадення Ервіна Ібрагімова на 111-й сесії в Сеулі в лютому 2017 року. І хоча Робоча група ООН зустрічається з родичами постраждалих, а українська влада вимагає розслідувань — все це не дає жодного результату.

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.