Oligarh.net, 27.05.2009
Створення у 1975 році Ісламського банку розвитку і Дубайського ісламського банку поклало початок офіційному розвитку ісламського банкінгу. На сьогоднішній день принципи ісламського банкінгу успішно застосовуються не лише у мусульманських країнах, а й у країнах Європи та у США. Багато західних банків відкрили і підтримують так звані «ісламські вікна» (відділення банку, що займаються наданням послуг відповідно до норм шаріату) для надання подібних послуг, які існують паралельно зі стандартним набором послуг у таких банках.Федір ПЕТРЕНКО
Основними причинами настільки стрімкого розвитку ісламського банкінгу стали значний приплив нафтодоларів у мусульманських країнах, що забезпечує велику кількість тимчасово вільної ліквідності, не переспрямованої на фінансування інвестиційних проектів усередині цих країн, та інтенсивний розвиток фінансової інфраструктури шляхом створення фінансових центрів у Саудівській Аравії, Кувейті, Об'єднаних Арабських Еміратах і Малайзії. Подібні гіперліквідність і зростання якості фінансової інфраструктури у цих країнах стимулюють інвестиції вільних ресурсів у проекти за рубежем, що підсилюється також кризою ліквідності у Європі та США.
На сьогоднішній день налічується близько 300 великих ісламських фінансових інститутів, керуючих портфелем активів, що оцінюється приблизно в 500 млрд доларів США. Якщо на Сході основними центрами розвитку ісламського банкінгу є Малайзія і держави Середнього Сходу, то на Заході таким центром стає Великобританія. Даний факт є результатом розвиненої фінансової інфраструктури Великобританії і прагнення уряду країни вивести систему законодавства і пруденційних норм на такий рівень, який дозволить ісламському банкінгу успішно функціонувати поряд із традиційною банківською системою.
Слід також зазначити, що в процесі обговорення бюджету Об'єднаного Королівства 2008 року був відзначений намір роботи з ісламським фінансуванням у рамках стратегії казначейства із забезпечення статусу Лондона як провідного фінансового центра. Лондон, з його майже двохмільйонним мусульманським населенням і домінуючим положенням на ринку капіталу, є саме тою сполучною ланкою, яка дозволить направити надлишкові кошти мусульманських країн на Захід.
У своєму розвитку ісламський банкінг сьогодні стикається з рядом проблем . Перша - конкуренція. Незважаючи на зростаючий інтерес до ісламського банкінгу, він усе ще перебуває на ранній стадії свого розвитку. Вихід на ринки сполучений зі все зростаючою конкуренцією з боку традиційних банків, які почали пропонувати продукти ісламського банкінгу (шляхом відкриття «ісламських вікон»), трансформацією традиційних банків в ісламські та появою нових гравців на ринку. Поточне падіння цін на нафту і зниження рівня тимчасово вільної ліквідності також позначається на можливостях ісламських банків конкурувати із традиційними на західних фінансових ринках.
Друга проблема - надлишкова ліквідність. Відсутність ефективної альтернативи традиційному міжбанківському валютному ринку, що працює відповідно до принципів шаріату, приводить до серйозних ускладнень у сфері управління ліквідністю ісламськими фінансовими інститутами. Обмежені можливості для інвестицій, відповідно до принципів ісламу з боку банків, у свою чергу приводять до необґрунтованого завищення вартості активів.
Ще одна проблема для ісламських банків - управління ризиками. Робота відповідно до принципів ісламу піддає ісламські фінансові інститути додатковим ризикам у порівнянні із загальними для банківської індустрії. Такі ризики містять у собі ризик відповідності принципам шаріату, правові ризики і т.п. Беручи до уваги розширення інституту ісламського банкінгу, функція управління ризиками в ісламських фінансових інститутах повинна забезпечити не лише управління такими ризиками, але й стабільний розвиток індустрії.
Але є в ісламського банкінгу й переваги перед традиційним, що випливає з обов'язкового дотримання шаріату. Дотримання принципів
шаріату є основною умовою роботи ісламських банків. Як відомо, відповідно до принципів ісламського банкінгу заборонено нарахування позичкового відсотка і фінансування заборонених видів діяльності (наприклад, торгівля алкоголем, свининою, ігорний бізнес). Крім цього ісламський банкінг також вимагає від фінансових інститутів особистої участі в ризиках фінансованого проекту, що передбачає розподіл прибутку і збитків по проекту з позичальником коштів. Такі вимоги стимулюють ісламські фінансові інститути приділяти належну увагу аналізу ризиків, пов’язаних з передбачуваним проектом, і моніторингу над витратою коштів. Таким чином, на відміну від західних фінансових установ, які в останні роки видавали кошти позичальникам з підвищеним рівнем кредитного ризику без проведення достатнього і повного аналізу такого ризику, принципи ісламського банкінгу встановлюють строгу дисципліну, що приводить до відсутності безвідповідального кредитування і дозволяє істотно знизити кредитні ризики.
Заборона на спекуляцію і невизначеність також допомогла ісламському банкінгу успішно функціонувати в умовах кризи. Шаріат вимагає фінансування реальної виробничої діяльності. Відповідно до його принципів, угода, як правило, повинна бути підкріплена реальним активом, тобто актив повинен існувати, перебувати у володінні продавця і мати конкретний опис, а не вказуватися як теоретичний об'єкт (наприклад, риба, що знаходиться у водному просторі). Таким чином, ісламський банкінг стимулює розвиток економіки, надаючи кошти для покупки або виробництва реальних активів. Також слідування цим принципам зводить до мінімуму спекулятивні операції з цінними паперами, подібні тим, які відбувалися у США з CDO (забезпечене боргове зобов'язання) і CDS (дефолтний своп), спекуляція якими стала однією з причин іпотечної кризи.
Як видно, ведення роботи на основі принципів ісламського банкінгу дозволило ісламським фінансовим інститутам по більшій частині уникнути ризиків і проблем, що привели західне фінансове співтовариство до кризи. Дане твердження підкріплюється не лише теоретичними дослідженнями, але й триваючою навіть в умовах кризи світовою експансією ісламських фінансових інститутів і поширенням продуктів ісламського банкінгу.
В умовах, що склалися інститут ісламського банкинга є тим самим альтернативним джерелом, яке здатне забезпечити потреби бізнес-співтовариства у капіталі та фінансових ресурсах. Не слід забувати той факт, що ісламські фінансові інститути, як правило, виділяють кошти для фінансування якого-небудь конкретного проекту і покупки конкретного активу. Даний факт дає впевненість, що отримані кошти не будуть спрямовані на затикання так званих «поточних дір», що існують у банків і підприємств. Навпаки, вони будуть спрямовані в реальний сектор, тим самим стимулюючи розвиток економіки. В умовах поточного економічного спаду цьому потрібно надавати особливе значення як з погляду розвитку економіки в цілому, так і з погляду створення нових виробництв і забезпечення населення робочими місцями.
Тісна співпраця з ісламськими фінансовими інститутами та запозичення досвіду і механізмів їхньої роботи можуть стати одними із критичних факторів успіху навіть для економіки України як передбачувані заходи виходу із кризи.
З огляду на серйозні проблеми із залученням боргового фінансування на європейських і американських ринках, а також поки ще вільну нішу ісламського банкінгу в Україні, перспективи розвитку даного інституту є досить перспективними. Основними вигодами для нашої країни від можливого залучення на вітчизняний фінансовий ринок банку, що працює відповідно до ісламських фінансових традицій, в умовах поточної кризи і спаду обсягів виробництва можуть бути: стимулювання діяльності промислових підприємств шляхом залучення вільних фінансових ресурсів, наявних у мусульманських країн, для фінансування інвестиційних проектів, сприяння розвитку діяльності українських фінансових інститутів через розвиток нових видів банківських продуктів і підвищення рівня їхньої ліквідності при активній взаємодії із закордонними ісламськими інститутами. А також - подальший розвиток бізнесу в нашій країні шляхом залучення нових інвесторів.
Посилання на тему:
Бізнес по-ісламськи - порятунок від кризи? (Ринки&Бізнес)
Іслам як захист від фінансової кризи (Діалог.ua)
