20 березня на центральній площі Сімферополя пройшло святкування тюркського нового року Наврез-байраму, який багатьма сприймається як мусульманське свято, однак свій початок Наврез-Байрам бере у доісламські часи.

Організаторами свята виступили Республіканський комітет з міжнаціональних відносин і справ депортованих громадян, а також Держтелерадіокомпанія «Крим» і Фонд кримськотатарського мистецтва й етнографії.

Протягом усього дня з 11 ранку до 9 вечора на площі звучала кримськотатарська музика, городяни й гості столиці могли спостерігати веселі кримськотатарські національні танці, кримськотатарську боротьбу куреш та багато іншого. У ході концерту виступили артисти фольклорного кримськотатарського ансамблю «К’ирим», скрипковий ансамбль «Сельсебіль», молоді й талановиті співачки Еміне Мустафаєва й Аліє Хаджабадінова, вокальна група «Екзальте» та інші.

Крім того, на святі було представлено дефіле національних костюмів народів світу, виконаних студентами Інженерно-педагогічного університету факультету мистецтв кафедри Образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва.

Тут же працювала виставка-продаж виробів кримськотатарських майстрів народно-прикладної творчості. У рамках виставки всі бажаючі могли придбати карбовані пояси з національним орнаментом, браслети, підноси, декоративні тарілки, латунні джезве, скриньки карбувальника Асана Галімова, витончені ювелірні вироби, виконані зі срібла у техніці філіграні майстра Ельміри Асанової, дивної краси амулети, браслети, кольє, сережки талановитого ювеліра Ізета Аблаєва. Експонатами виставки-продажу також стали керамічні тарілки із кримськотатарським національним рослинним орнаментом Рустема Скибіна.

Гідне місце в експозиції зайняла кримськотатарська традиційна вишивка майстринь Айше Османової й Тамари Ключкіної, вишивальниць клубу «Джан кісет» (Курман/Червоногвардійське) Лілі Усеінової, Ульвіє Абдулевої, Ельміри Тахтарової й Гульнари Сейтвелієвої, а також керівника гуртка «Золотого шиття» Зуї (Карасубазарський/Білогірський район) Уміне Веліляєвої.

Майстрині представили багатий асортимент продукції:«к’уран к’апу» - футляри для Корана, «евджіяр» - декоративні панно для інтер'єра, деталі традиційного костюма, «марама», «фес» - головні убори, сучасні футляри для окулярів, для мобільних телефонів, сумочки та багато іншого. Переважна більшість виробів прикрашені рослинним орнаментом.

Разом із кримськотатарським народом відсвяткувати Наврез-байрам на головну площу столиці Криму прийшли також представники азербайджанської діаспори.

Діаспора представила виставку азербайджанських національних солодощів, які, за традицією, випікають на це свято - шор-гогал, шекербура, пахлава, бадамбура, феселі тощо.

Неісламське свято

Багатьма кримськими татарами святкування Наврез-байраму сприймається як духовне відродження, повернення до національних традицій. Однак, мусульманам, якими є в тому числі й кримські татари, важливо розуміти, що походження у «тюркського Нового року» аж ніяк не ісламське.

Це свято, що стало державним у Таджикистані й Казахстані, набуло поширення в Ірані, республіках Середньої Азії, Азербайджані, Узбекистані, Туреччині, а тепер і Криму, бере ісвій початок у зороастрійських віруваннях. Воно містить у собі багато язичеських обрядів, що прямо суперечать ісламській основі Єдинобожжя.

Тому той, хто прагне до релігійного відродження, повернення в лоно Ісламу і дотримання заповідей Аллаха, не стане сприймати Наврез-байрам як частину своєї духовної традиції. Великий учений Ісламу імам Раббані сказав із цього приводу: «Шанування свят індуістів, вогнепоклонників (Навруз), Нового року й Великодня християн, наслідування їхнім звичаям зіб'є віруючого з істинного шляху, позбавить справжньої віри».

Мусульмани повинні прагнути найкращим чином відзначати свої, ісламські свята – Ораза-байрам і Курбан-байрам, і, що особливо важливо, прищеплювати до них любов і трепетне очікування у дітей.

За матеріалами QHA

Посилання на тему:

Чи є Навруз мусульманським святом?