"Ми проти закону, спрямованого на зіткнення різних частин українського суспільства й будь-яке розмежування, розділення нашої країни. Кримські татари бачать свій розвиток у межах держави Україна і закони, спрямовані на її дроблення, жодним чином не в наших інтересах. Щодо механізмів захисту мовних прав, то нам вистачило б і закладених у Конституції, й існуючих законодавчих актів. Інша справа – що для повної їх реалізації кримських татар все ж треба визнати корінним народом на території України", - заявив М. Джемільов.

Минулого тижня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект "Про принципи державної мовної політики". За задумом авторів, законопроект "Про основи мовної політики" повинен захищати "малі" мови України – зокрема, кримськотатарську. Проте лідер кримських татар Мустафа Джемільов вважає, що цей закон не виявиться корисним на практиці.

На його думку, у разі ухвалення цього законопроекту, кримські татари все одно не зможуть звертатися до органів влади і вимагати відповіді рідною мовою: "І до цього намагались. На практиці це нереально. Доки вони наймуть перекладача, доки розберуться – це уповільнює розгляд будь-якого звернення в рази. Тобто робити так можна, але на практиці невигідно. Ще один неприємний момент у цьому законопроекті: він ускладнює навчання кримськотатарської молоді.
У Криму ж своя ситуація: російською молоді кримські татари говорять мало не краще, ніж тамтешні етнічні росіяни. Ми, у свою чергу, домагаємося того, щоб вони паралельно вчили не лише рідну, кримськотатарську мову, але й українську, оскільки в перспективі їм доведеться вступати до українських вузів.

Ми бачимо їх майбутнє тут, в Україні, на рідній землі, і не посилаємо дітей навчатися до Петербурга і Москву, як росіяни Криму. Але в умовах скорочення україномовного середовища, яке припускає цей законопроект, нам буде складніше мотивувати дітей до використання української, і, відповідно, складніше готувати їх до вступу".

Джемільов розповів також, як ідуть справи з навчанням кримськотатарською мовою. "Ось Табачник нещодавно говорив, що у татар величезні перспективи і можливості для здобуття освіти рідною мовою. Нісенітниця, якщо чесно. На весь Крим п'ятнадцять шкіл із навчанням кримськотатарською. На практиці це означає, що доступ до освіти рідною мовою є в однієї дитини з десяти".

Свої зауваження стосовно нового закону висловив народний депутат від Партії регіонів Василь Хара. Схвалюючи законопроект у цілому, він вважає, що закон у жодному разі не допоможе розвитку грецької культури в Україні, оскільки пропонує підтримувати новогрецьку мову, що не є традиційною для грецьких національних співтовариств на території нашої країни.

За матеріалами Релігія в Україні

Посилання на тему:

Джемільов: Наші вимоги - повернути статус кримськотатарської мови та забезпечити представництво кримських татар в органах влади

Джемільов побоюється погромів проти кримських татар

Джемільов назвав пожежу в мечеті під Сімферополем черговим актом вандалізму проти кримських татар

Лідер Меджлісу заявив про релігійні утиски та загрозу асиміляції кримських татар

Кримські татари бояться за своє майбутнє

Джемільов: у кримських татар є право ставити питання про незалежність

Ратифікація Харківської угоди може привести до розпаду України, - Меджліс

Мустафа Джемільов побоюється провокацій між татарами й росіянами

Статті

На що кримським татарам очікувати від нової влади?