Часто Львів називають культурною столицею України. З початку окупації це досить консервативне місто прийняло чимало переселенців з Криму і зі Сходу України. Серед них і кримські татари.
Про культурне та релігійне життя кримських татар у Львові журналістові Крим. Реаліі Катерині Мацюпы розповів Алім Алієв — один із засновників «КримSOS» і «Кримського будинку у Львові».
Аліме, розкажіть в загальному про культурне життя кримських
— Почну з короткої передісторії. До моменту окупації Криму у Львові жило близько 20 кримських татар. Зараз, якщо дивитися на кількість, то це приблизно 2000 осіб в самому місті та області. Сюди приїхали різні групи кримських татар: студенти, які перевелися у львівські університети, громадські та культурні діячі, яким, очевидно, в Криму було складно. Це також люди, які практикують релігійні обряди, мусульмани, що представляють різні течії Ісламу. «КримSOS» — це організація, яка почала працювати фактично з перших днів анексії. Я сам до цього жив частково в Києві, бо там ми її створювали. Але коли нам стало зрозуміло, що до Львова почало приїжджати багато кримських татар і кримчан, виникла необхідність почати активно працювати тут. Станом на сьогодні у Львові існує «КримSOS» як організація, яка збирає інші ініціативи по Криму, робить різні проекти, які стосуються не тільки соціальних питань (гуманітарна допомога, юридичне консультування, психологічне консультування), але також інтеграційні проекти, здійснювати які для нас дуже важливо, щоб львів’яни і переселенці, у тому числі і кримські татари, були разом, пізнавали один одного і руйнували стереотипи, які нашаровувалися роками. Тому ми почали відкривати курси кримськотатарської, української, англійської мови, кримськотатарських танців. Ми почали працювати над фестивалями, лекціями та іншими подіями. Це все — інтеграційна функція, культурологічна. Ми виконуємо її разом з «Кримським будинком у Львові», цю організацію я заснував разом з моїм колегою Халілом Халіловим, він культурний діяч, який переїхав з Криму, займається саме питанням кримськотатарської культури. Зараз ми готуємо свято переселенців і львів’ян у місті, яке відбудеться 4–6 вересня.
Ви жили у Львові ще до окупації. Коли виникла ідея створити «Кримський дім»? До анексії чи вже після неї?
— Раніше у Львові я був співорганізатором фестивалю «Фестини кримськотатарської культури». Разом з колегами Іриною Магдиш і Олесем Дзиндрою ми здійснювали його в різних локаціях, трохи експериментували. Це було моє хобі. Але після анексії ми сфокусувалися на збереженні ідентичності, факторі, який відрізняє кримських татар від інших переселенців з Криму і Сходу: мовою і культурою займається «Кримський дім у Львові», з релігійною ідентичністю справляються наші партнери, організація «Альраід».
Розкажіть історію приміщення для «Кримського будинку у Львові» по вул. Тесленка, 4.
— У липні у місцевої влади вже було друге голосування про надання приміщення для «Кримського дому». Перше, яке було в травні, проходило без мене і було провалено. Коли ми почали дізнаватися чому, з’ясувалося, що серед депутатської більшості існує дуже багато нерозуміння щодо цього проекту. Ми тоді пояснили, що це не політичний проект. Вони думали, що це, можливо, проект Садового або ще одна мечеть, щось релігійне. Я пояснив, що «Кримський дім у Львові», принаймні, в моєму розумінні, поки я є його співзасновником і активним учасником, — це місце, яке повинно генерувати нові ідеї в місті, куди можна прийти не для того, щоб пожаліти кримських татар, а тому що там постійно відбувається щось цікаве, пізнавальне, і це місце, де збираються не тільки кримські татари, а й інші переселенці, львів’яни. Саме приміщення — двоповерхове, воно у поганому стані, але ми готові шукати інвесторів, які допоможуть його відремонтувати.
А що зараз знаходиться за цією адресою?
— Там була хімічна лабораторія. Більше 400 кв. метрів приміщення, побудованого досить незграбно. Там великі широкі коридори, які з’їдають велику площу. У депутатів не було раціональних аргументів для відмови. І що сталося? Переселенців поставили на одні терези з воїнами АТО, а це абсолютна маніпуляція. Це дві різні категорії людей, їх не можна порівнювати. Ми здійснюємо тут проекти, робимо щось для воїнів АТО, наприклад, гуманітарну допомогу передаємо в зону конфлікту.
А як саме депутати порівняли воїнів АТО і переселенців?
— Сказали так: ми воїнам АТО минулого тижня виділили маленьке приміщення, а ви хочете 400 кв. м. На що депутат з іншої фракції відповів: якщо наша воля, ми воїнам АТО хоч завтра виділимо 1000 кв. м в самому центрі міста. Для мене таке рішення було непередбачуваним, бо депутатська більшість мене переконувала, що вони зрозуміли і проголосують. Знаєте, що мене дуже порадувало в цій ситуації, що до нас звернулася велика кількість громадських місцевих активістів, інтелектуалів зі Львова, вони сказали: ми знаємо, чим ви займаєтеся, ми знаємо про вашу діяльність. Ми точно не збираємося відступати, тому що, як на мене, це несправедлива річ. Чому кримські татари не можуть мати свій культурний будинок? Це не політичне, релігійне, це культурна освіта, а культура лежить в основі всього.
Зараз приміщення для функціонування «Кримського будинку у Львові» фактично немає, де відбуваються згадані вами культурні заходи?
— Раніше все відбувалося в офісі «КримSOS», який знаходився в проїзді Крива Липа, великі заходи ми проводили у партнерів: «Музей Ідей», «Дзиґа», «Медіатека», театрі Курбаса і так далі. Зараз така ситуація, що «КримSOS» переїжджає з одного приміщення в інше, сподіваюся, вже скоро ми будемо в новому приміщенні.
Де буде знаходитися його приміщення?
— Точно в центрі, щоб людям було комфортно доїжджати.
Не так давно у Львові відкрили Ісламський культурний центр. Це викликано тим, що в місті збільшилася кількість людей, які сповідують Іслам, чи це було запланованою дією?
— «Ісламський культурний центр» відкрили наші хороші партнери, організація «Альраїд», яка тут працювала багато років. Але через те, що кількість кримських
Аліме, чи відомо вам, як почувають себе люди, які сповідують Іслам у Львові? Чи не відчувають вони дискомфорту, упередженого ставлення до себе, адже чимало львів’ян сповідують християнство?
— Знаєте, для мене це було досить зухвалим питанням на початку окупації Криму, коли сюди почали масово їхати представники релігійної спільноти кримських татар. Але потім ми провели з ними
В інтерв’ю для «Тhe Ukrainians» Ви сказали, що з часів окупації кримських татар із 73 ремесел залишилося тільки 4. Що це за ремесла, які з них втрачені і чи можна їх відновити?
— Насамперед — це кераміка, гончарство, вишивка золотими нитками і чеканка — те, що зараз відновлено. У нас втрачена двостороння вишивка, це унікальна річ, але зараз немає майстрів, які б займалися цим. Також у нас є ткацтво, Мамут Чурлу, наш відомий діяч, займається цим у Криму. Ми намагаємося запрошувати культурних діячів до Львова час від часу, щоб вони бачили, що відбувається тут, щоб вони взаємодіяли з українськими культурними активістами. Ми вже здійснювали проект «Музичні колаборації», коли кримськотатарські та українські музиканти співають, наприклад, колискову кримськотатарською та українською мовою. Наскільки мелодійний малюнок збігається… Анексія спричинила дуже велику трагедію для кримських татар, але, з іншого боку, зараз ми пі
