Росія в Сирії «пустилася берега», незважаючи на жертви серед мирного населення, — В’ячеслав Швед

Днями Сирійська мережа з прав людини оприлюднила звіт з кількістю жертв серед мирного населення в Сирії. З’ясувалося, що в результаті російських бомбардувань з вересня 2015 року загинуло більше людей (2704), ніж в результаті дій бойовиків терористичного угрупування «Ісламська держава» (2686 осіб протягом трьох років), боротьбу з яким веде міжнародна антитерористична коаліція. У доповіді говориться, що серед жертв російських атак понад 700 дітей.

Журналіст видання День Наталія Пушкарук звернулася до В’ячеслава Шведа, завідувача відділу історії країн Азії та Африки Інституту світової історії НАН України, з проханням прокоментувати подібні дані і поставила запитання: як повинен реагувати світ, щоб покласти край цій трагедії?

— Ці дані свідчать про те, що справжні цілі Росії на Близькому Сході, зокрема в Сирії, абсолютно протилежні тому, що офіційно заявляє російська пропаганда. Насамперед йдеться про спроби затвердити свій контроль і вплив на Сирію, за будь-яких умов зберегти Башара Асада хоча б на той термін, на який він потрібен буде Росії. Для цього використовують будь-які засоби. Зокрема, «килимове» бомбардування, і під це підпадають мирні жителі.

Останнім часом Росія намагається «збити» нові альянси з тих диктаторських і напівдиктаторських режимів, які йдуть на союз з Росією. Йдеться про Іран, де використовуються деякі аеродроми. Так, для російських бомбардувальників відстань до Близького Сходу скоротилося до тисячі кілометрів. І вони фактично досягають території Саудівської Аравії — непримиренного і принципового противника Росії на Близькому Сході, що створює нову загрозу для і так крихкого балансу в тому регіоні.

Росія намагається забезпечити своє домінування в районі Чорноморсько-Каспійського регіону, щоб не допустити якихось серйозних зрушень в напрямі повернення Криму до України. Намагається створити блок з Іраном, залучити Туреччину, Азербайджан. Кілька місяців тому відкрито допомагала Вірменії, щоб вона утвердилася в Нагірному Карабасі. Зараз вірменській владі «викручують руки», щоб вона віддала п’ять районів азербайджанського Нагірного Карабаху Азербайджану, і тим самим звернути Азербайджан на свій бік. Тобто Росія «пустилася берега», не добираючи засобів, незважаючи на жертв серед мирного населення, з маніакальною впертістю вогнем і мечем, бомбами намагається затвердити свій вплив і контроль над певними регіонами Близького і Середнього Сходу.

Експерти кажуть, що такої кількості жертв в Сирії можна було б уникнути, якби сирійській кризі на самому початку було покладено край, і в конфлікт втрутилися США.

— Це питання навіть розкололо дипломатичний корпус Штатів. Йдеться про рішення Барака Обами не перетнути червону лінію в 2013 році, коли Башар Асад використовував хімічну зброю проти мирного населення. Американці повинні були б втрутитися, але вони цього не зробили і фактично відкрили пряму дорогу до ще більшого і безцеремонного втручання Ірану, коли той направив значні контингенти своїх регулярних військ і Корпус ісламської революції на допомогу Башару Асаду.

А більше року тому Росія сама почала відкрите вторгнення в Сирію. І мені здається, те, що ситуація на Близькому Сході настільки складна і драматична, на совісті Барака Обами. Американський президент не зміг проявити необхідну твердість, принциповість. Думаю, Барак Обама неправильно зрозумів наслідки іракської кампанії і прийшов до висновку, що США більше не можуть втручатися в конфлікти на Близькому Сході. Штати дуже поспішно покинули Ірак, фактично кинули його напризволяще. І там створився вакуум, який заповнили Іран та «Ісламська держава». В результаті ситуація стала такою, якою вона є сьогодні. Наступному американському президентові доведеться розплутувати всі ці серйозні, драматичні наслідки діяльності адміністрації Барака Обами.

Є думка, що Росія використовує Сирію для випробувань своєї зброї, в той час як США досі вважають РФ союзником. Наскільки може бути прийнятною подібна позиція США?

— Росія так само використовує й Україну, окуповані території Донецької та Луганської областей, для нової зброї і нових методів збройної боротьби. Сирія — це широкомасштабний полігон для використання новітньої і найжахливішої зброї, яку намагається випробувати російська вояччина.

Тут багато чого залежатиме від того, чи в змозі буде керівництво США і провідних європейських країн знайти спільну тверду відповідь і заблокувати цілі Росії. Зараз ситуація, на жаль, сприяє безвідповідальним діям російського керівництва. Вони бачать, що їхні дії не отримують гідну відсіч, тому поводяться нахабно і безпардонно. І це буде тривати, поки Захід і цивілізований світ не буде здатний створити необхідні умови, щоб заблокувати подібні дії. Інакше ситуація погіршуватиметься.

Нагадаємо, у вересні 2015 року російські Повітряні сили провели перше бомбардування в Сирії. Представник міноборони Росії Ігор Конашенков заявляв, що російська авіація завдала «точкові удари» по наземних цілях терористів угруповання ІДІЛ.

Але за даними CNN, удар був нанесений по місцевості поблизу сирійського міста Хомс, адміністративного центру однойменної провінції, яка знаходиться під контролем урядових військ. Як заявив в коментарі Reuters неназваний французький дипломат, «… російські авіаудари були нанесені по сирійській опозиції, а не ІДІЛ».