«Земля козаків» очима сирійського мандрівника

«Земля козаків» очима сирійського мандрівника
Єдине арабськомовне історичне джерело — твір про мандри антіохійського патріарха Макарія Україною у XVII столітті — можна оглянути в Софії Київській. Фото з сайту fakty.ua

У виставкових залах музею «Будинок митрополита» Національного заповідника «Софія Київська» експонується виставка «Земля козаків» очима сирійського мандрівника XVII століття». На ній презентовано безцінний рукопис, знайдений у США, із враженнями про життя в Україні тієї доби.

На виставці також представлено оригінал київського списку, маршрут сирійських мандрівників на стародавніх картах, портрети українських діячів, із якими вони зустрічалися, цитати з твору Павла Алепського про життя козацької держави в середині XVII століття, а також дивовижні картини Юрія Нагулка про ранньохристиянських святих Сирії.

Ця виставка, як повідомляє Урядовий курєр, спільний проект Національного заповідника «Софія Київська» і Посольства Сирійської Арабської Республіки в Україні та інших наукових і музейних організацій України. Подивитися її можна до 12 вересня цього року.

Антіохійський патріарх Макарій 360 років тому здійснив грандіозну подорож Україною в супроводі архідиякона Павла Алепського, який і залишив надзвичайно детальний її опис. У рукописі є відомості про особливості архітектури Києва, зокрема описано Софійський собор, про звичаї та побут в Україні, яку автор називає «землею козаків». Рідною мовою патріарха Макарія і членів делегації була арабська, нею ж і написано твір. Ця книга  єдине арабськомовне історичне джерело про Україну.

У світі існує чотири списки рукопису Павла Алепського, які зберігаються в Парижі, Лондоні, Санкт-Петербурзі й Києві  у бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія». Цікавою є історія про те, як книга опинилася в Україні. Під час наукової експедиції в Сирію й Ліван український сходознавець Агатангел Кримський через православних священиків дізнався, що цікавий йому рукопис зберігається у Сайданайському монастирі. Науковець придбав його і привіз до Москви, де в той час працював в інституті східних мов.

Після революції 1917 року А. Кримський переїхав до Києва і перевіз свій архів. Під час Другої світової війни цінний манускрипт опинився у США, куди його вивіз аспірант Агатангела Кримського Омелян Прицак. У 1941 році його мобілізували, біля Білої Церкви у боях він потрапив у полон, тікав. В окупованому Києві розшукував А. Кримського, якого ще напередодні війни заарештували енкаведисти і відправили у Казахстан. Знайшов архів науковця в історика Наталії Полянської-Василенко, яка і просила його вивезти на захід. Омелян Прицак прожив довге життя, після смерті 2006 року його колекції передали до НаУКМА.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.