Правозахисники заявляють, що факти зникнення людей в окупованому Криму не розслідують не тільки російські слідчі органи, але й українські.
Про це розповіла правозахисник, юрист Української Гельсінської групи з прав людини Дар’я Свиридова.
У коментарі агентству QHA («Кримські новини») вона заявила, незважаючи на те, що українські правоохоронці приймають відповідні заяви, жодних процесуальних заходів вони не вживають. У зв’язку з цим правозахисники подають скарги в Європейський суд з прав людини не тільки на російську сторону, але й на українську.
− Як не прикро, але відповідні органи не вживають взагалі або вживають вкрай мало заходів з розслідування справ з викрадення людей в Криму. Наші клопотання залишаються без будь-якої уваги і на них приходять формальні відписки, − розповіла правозахисниця.
На запитання журналіста про те, як можуть взагалі наші слідчі органи діяти на тимчасово окупованій території, Дар’я Свиридова повідомила, що йдеться не про слідчі дії на території Криму, а про те, що можна було б зробити на континентальній Україні.
− Ми звертаємося до них (слідчих органів − ред.), щоб були проведені дії тут, на неокупованій території: опитати свідків або подати запит про біллінг у мобільного оператора, але нічого цього не робиться.
Також юрист уточнила, що розкривати всі подробиці вона не має права, тому що частина інформації є таємницею слідства, але в цілому заявила про те, що з боку українських слідчих немає жодної реальної допомоги в цьому питанні.
− Ми просто змушені подавати скарги, оскільки українські правоохоронці не виконують своїх прямих обов’язків, а важливою умовою звернення до ЄСПЛ є те, що всередині країни вжито всіх необхідних заходів для розслідування злочинів, − заявила Свиридова.
Як повідомлялося раніше, відразу після початку російської окупації Криму за допомогою армії РФ на території півострова почалися викрадення і насильницькі зникнення людей, які тривають і нині. Про це на початку вересня цього року розповіла на прес-конференції Олександра Романцова, координатор проектів Центру Громадянських Свобод, волонтер Євромайдан SOS.
Жертвами таких дій ставали члени кримськотатарської спільноти, учасники мирних акцій за єдність України, українські військовослужбовці, лідери місцевих Евромайданів, громадські активісти.
Правозахисник зазначила, що за час окупації Криму зникли учасники Еромайдану:
Іван Бондарець (1990 р.н.), зник у м. Сімферополь 7 березня 2014-го;
Владислав Ващук (1985 р.н.), зник у м. Сімферополь 7 березня 2014-го;
Василь Черниш (1978 р.н.), зник у м. Севастополь 15 березня 2014-го.
Зниклі члени громадської ініціативи «Український народний дім»:
Тимур Шаймарданов (зник 26 травня 2014),
Сейран Зейнедінов (зник 30 травня 2014),
Леонід Корж (зник 22 травня 2014).
Зниклі кримські татари:
Іслям Джепаров (зник 27 вересня 2014-го на шосе Сімферополь−Феодосія),
Мухтар Аріслянов (зник у м. Сімферополь 27 серпня 2015-го),
Джевдет Іслямов (зник на шосе Сімферополь−Феодосія 27 вересня 2014-го),
Ескендер Апселямов (зник у с. Калініно Червоногвардійського району 3 жовтня 2014-го).
Крім того, Федір Костенко, батько незаконно утримуваного окупаційною владою Криму Олександра Костенка, зник 3 березня 2015 року. Орієнтовне місце зникнення — під час перетину адміністративного кордону в напрямку Криму.
Щонайменше троє зниклих на території тимчасово окупованого Криму в 2014 році − Решат Аметов, Бєлял Білялов, Едем Османов − були згодом знайдені закатованими й убитими.
29 серпня 2015 р. були знайдені вбитими зниклі напередодні Мемет Селімов (1986 р.н.) та Осман Ібрагімов (1988 р.н.)
