Історія боротьби України за незалежність має багато славних і гірких сторінок. У 1918 році вперше за дві сотні років українці змогли створити свою державу − Українську Народну Республіку (УНР). Але з перших днів її існування тисячам патріотів довелося встати на захист суверенітету від посягань більшовицької Росії. У цій боротьбі плечем до плеча з українцями стояли й представники мусульманських народів колишньої Російської імперії.
Першим національним формуванням в армії УНР став 3-й Мусульманський батальйон 205-го Шелахінського полку ІІІ-го Кавказького корпусу, що складався з башкирів і казанських татар. У лютому 1918 року він повертався з південно-західного фронту в Казань, а в районі міста Кам’янець-Подільський зіткнувся з більшовиками, які планували взяти під свій контроль всю Подільську губернію. Під час успішного бою мусульманський батальйон, що нараховував 400 бійців (56 з яких були втрачені), захопив переправу через річку Смотрич і міст через Дністер. Це дозволило українським воїнам вибити російські війська з Кам’янця-Подільського.
Успішне військове співробітництво призвело до того, що 7 березня 1918 року Мусульманський батальйон був включений до складу армії УНР. Надалі він брав активну участь у звільненні Лівобережної України від російської більшовицької армії. Після приходу до влади гетьмана Скоропадського в кінці квітня 1918 року батальйон, разом з низкою інших частин армії УНР, був розформований, а його солдати повернулися на батьківщину.
Ще один епізод спільної боротьби українців і мусульман відбувся в квітні 1918 року, коли війська УНР підійшли до кордонів захопленого армією РРФСР Криму. 22 квітня у Сімферополі відбулася таємна нарада представників української армії і кримськотатарського курултаю, на якому було прийнято рішення про необхідність звільнення півострова від російських окупантів військами УНР.
Кримську групу армії УНР очолював полковник Петро Болбочан. Після заняття ними Джанкоя 23 квітня до українських військ приєдналися дві мусульманські військові частини: Татарський кінний чамбул і турецька піхотна сотня. Татарський чамбул складався з декількох сотень кримськотатарських воїнів, які відмінно знали місцевість і служили провідниками для військ Болбочана. Турецька сотня була сформована з військовополонених османської армії періоду Першої світової війни. У складі сотні було близько 200 солдатів.
24 квітня українськими та мусульманськими формуваннями була взята столиця Криму − Бахчисарай. Завдяки успішним спільним операціям до кінця квітня практично весь півострів був звільнений від військ комуністичної Росії.
У складі української армії і згодом воювало чимало представників мусульманських народів, зокрема кримських татар. Так, в лавах Української Галицької армії (УГА) воював видатний військовий діяч, командир авіаційного полку УГА, полковник Джамбулат Кануков. Національність і точне місце народження Канукова не відомо. У своїх спогадах український генерал М. Омелянович-Павленко називає його татарином, за іншими відомостями він був кабардинцем або осетином.
До Першої світової війни Кануков проходив службу в 7-му гусарському полку. У 1915 році він перейшов у 17-ий авіаційний загін. Закінчивши льотну школу, став льотчиком-винищувачем. У 1918 році Джамбулат Кануков разом зі своїм братом Хасбулатом вступили на службу в українську армію. У кінці 1918 року став командиром 2-го Подільського авіаційного дивізіону, спрямованого на допомогу Української Галицької армії (УГА), яка вела кровопролитні бої з військами Польщі. Маючи величезний бойовий досвід, Джамбулат Кануков став кращим військовим пілотом УГА. Всього за кілька місяців він особисто збив 9 польських літаків.
У березні 1919 року Кануков був призначений командувачем авіацією УГА. За спогадами очевидців, що служили разом з героїчним льотчиком, він був прекрасним організатором і новатором, який зумів модернізувати парк застарілих літаків, поставивши на них більш потужні мотори. Обидва брати Канукови загинули захищаючи незалежну Україну (Хасбулат у лютому, а Джамбулат у травні 1919 року).
В армії УНР служив підполковник Алі-Бей Балатуков, за походженням кримський татарин. Відомо, що він народився в Керчі в 1885 році. Воював у складі російської армії в Першу світову війну. У 1920 році Балатуков був офіцером у прославленій 6-ій Січовій стрілецької дивізії армії УНР, яка під час запеклих боїв зупинила наступ більшовиків під Замостям і тим самим зробила величезний внесок у перемогу над військами радянської Росії у битві на Віслі.
Після закінчення бойових дій в листопаді 1920 року Алі-Бей Балатуков ще протягом трьох років служив офіцером управління забезпечення 6-ої Січової дивізії. Про подальшу його долю відомостей немає.
Протягом багатьох років внесок мусульман у боротьбу за незалежність України не був оцінений належним чином, і лише зараз історики починають відкривати нові сторінки героїчного минулого нашої батьківщини.
З іншими матеріалами із серії «Історія Ісламу в Україні» можна ознайомитися за посиланням.
Олександр Степанченко спеціально для «Іслам в Україні»
