За три з половиною століття своєї історії Кримське ханство зуміло залишити чимало слідів матеріальної культури. Як відомо, Золота Орда не будувала фортець. У той час, як в Європі монархи і дворяни вправлялися, зводячи колосальні за розмірами стіни і башти, горді нащадки Чингісхана залишали свої міста незахищеними, вважаючи, що сміливість знаходиться на вістрі меча, а не на шпилі донжона.
Перший кримський хан Хаджи Гірей знехтував золотоординською традицією і побудував укріплений замок у Чуфут-Кале, на місці старої візантійської фортеці. Руїни середньовічних фортифікаційних споруд збереглися до наших днів. На початку 80-х років XV століття Кримське ханство зуміло витіснити з узбережжя Чорного моря Велике князівство Литовське. Система оборонних споруд, створених за часів князя Вітовта, була знищена відразу. Велика частина замків і міст, що належали литовцям, лежала в руїнах, але деякі з них кримські татари вирішили відновити.
Очаків (Озю)
На місці литовського містечка Дашів у 1492 році кримським ханом Менглі Гіреєм була побудована фортеця Очаків. Всього кілька місяців потому вона була взята штурмом українськими козаками під проводом Богдана Глинського. У 1526 році фортеця перейшла під управління Османської імперії. Турки перетворили Очаків у одну з найсильніших фортець Європи. У 1788 році під час тривалої облоги і кровопролитного штурму Очаків, дуже постраждавши, був захоплений російськими військами під командуванням князя Г. Потьомкіна. Залишки фортифікаційних споруд Росія була змушена зруйнувати відповідно до рішень Паризького мирного конгресу (1856).
Гьозлев (Євпаторія)
Фортеця в Гьозлеві була споруджена на межі XV−XVІ ст. Згідно з повідомленням османського мандрівника Евлія Челебі, який відвідав Гьозлев у 1666 році, «з усіх чотирьох сторін цього замку височать могутні чотирикутні бастіони кількістю двадцять чотири, вкриті червоною черепицею, а відстань між ними досягає ста п’ятдесяти кроків у сажнях. З цього випливає, що окружність замку Гьозлев трьох тисяч чотирьохсот кроків сягає. Ця величезна цитадель у формі п’ятикутника, чудово прикрашена та укріплена, побудована з тесаного каменю на рівнинному узбережжі морському, з трьох сторін оточена морем і розташована на висуненому в море мисі, схожому на півострів. Має вона п’ять великих і могутніх воріт». Але вже до кінця XVІІІ століття фортеця сильно занепала і нагадувала купу руїн. У 1957 році місцевою владою була знесена остання вежа фортеці − Одун-Базар-Капи.
Баликлея
Фортеця була розташована на березі річки Чічаклія (притока Південного Бугу). Існує припущення (В. Пиворович), що у XІV столітті на цьому місці знаходилася ставка золотоординських ханів. Пізніше, в кінці XV − початку XVІ століть в городищі розташовувався монетний двір кримського хана Менглі Гірея. Під час археологічних розкопок були знайдені штемпелі і заготовки для карбування монет. Ю. Сіцінський у своїй роботі «Археологічна карта Подільської губернії» повідомив дані обмірів фортифікаційних укріплень Баликлеї. «У 4−5 верстах (1 верста = 1 066,8 м) від містечка Богополь, дорогою в с. Чаусову Забузьке, на власницькій землі знаходиться величезний земляний насип висотою близько 15 сажнів (1 сажень = 2,16 м). До насипу з двох сторін примикають два вали, завдовжки близько 15 саж. і шириною близько 5 саж. Насип має форму неправильного чотирикутника завдовжки в 15 саж. і шириною в 10 саж. Вхід з півдня. Три окопи, звані батареями. Один у межах містечка, серед селянських садиб, дорогою, що йде в Балту, на відстані 90 caж. від Бугу. У довжину 6 саж. і ширину 3 саж.; Другий за 150 саж. від містечка і за 12 саж. від дороги в Умань, за милю від Бугу, розміром 7×3 ½ саж; Третій за 185 саж. від містечка і за 6 саж. від дороги в с. Чаусова. За версті від Бугу, розміром 7 ½×4 саж.». Донині залишились лише руїни колись потужних оборонних споруд.
Ор-Капи
У 1509 році за наказом хана Менглі Гірея на найвужчій ділянці Перекопського перешийка була побудована фортеця, яка повинна була перегородити дорогу ордам кочівників на півострів. У XVІІ столітті фортеця являла собою цілу систему валів, веж і ровів. Вперше вона була захоплена 1736 року армією фельдмаршала Мініха. Вдруге в 1771 році, під час чергової російсько-турецької війни. Від колишньої могутності фортеці частково збереглося кілька бастіонів, а також рів і вал.
Генічеськ (Ченішке)
Точний час будівництва замку Ченішке невідомий. На думку деяких дослідників, спорудження фортеці було завершено в 1656 році. Відвідавши ці місця, Евлія Челебі написав цілу главу, присвячену замку Ченішке. За словами турецького мандрівника, кримський хан на будівництво оборонної споруди витратив величезні гроші. Донині не збереглося жодного зображення татарської фортеці, що свого часу надійно закривала дорогу до Криму через Арабатську стрілку. Існує припущення, що вся фортеця була величезною вежею, в якій перебував гарнізон з 200 осіб. Точне місце розташування споруди досі не встановлено.
З іншими матеріалами з серії «Історія Ісламу в Україні» можна ознайомитися за посиланням.
Олександр Степанченко спеціально для «Іслам в Україні»
