Неурядова правозахисна організація «Міжнародне партнерство за права людини» (IPHR) (Брюссель) представила Міжнародному кримінальному суду (МКС) звіт з доказами воєнних злочинів і злочинів проти людяності в окупованому Криму і розраховує, що МКС почне розслідування за цими фактами.
Як передає Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, про це йшлося під час
— Цей звіт готувався протягом двох років у тісній співпраці з організацією «КримSOS», Кримською правозахисною контактною групою та іншими громадськими організаціями. Докази, які зібрані і представлені в цьому звіті, збиралися насамперед польовими місіями, вони базуються на інтерв’ю, даних, отриманих від свідків і жертв злочинів, — розповіла директор IPHR Бріджит Дюфур.
За її словами, звіт базується також на інформації міжнародних організацій, які володіють даними щодо ситуації в Криму, і журналістських розслідуваннях.
Вона повідомила, що серед наданих суду матеріалів задокументовано факти 7 вбивств, 15 насильницьких зникнень, 90 випадків незаконного утримання під вартою, 39 випадків катувань та інших форм нелюдського поводження. До суду також передана інформація про випадки заволодіння державною та приватною власністю, примусове переміщення майже 60 тис. цивільних осіб.
— Ці злочини є широкомасштабними і систематичними. Саме тому ці докази були подані нами до Міжнародного кримінального суду згідно зі ст. 15 Римського статуту, ми хочемо боротися з безкарністю і щоб МКС притягнув до відповідальності злочинців, — зазначила Бріджит Дюфур.
Нагадаємо, як повідомляв Іслам в Україні, прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі (Гаазький трибунал) Фату Бенсуда заявила, що ситуація на території Криму та Севастополя прирівнюється до міжнародного збройного конфлікту між Україною і Російською Федерацією, і, як йдеться в оприлюдненому Гаагою звіті, доводити факт інтервенції, що призвела до окупації, не треба. Відповідно до норм Римського статуту Міжнародного кримінального суду, збройний конфлікт може бути міжнародний за своєю суттю за умови, якщо одна чи більше держав частково чи цілком окуповують територію іншої держави.
