29 вересня в Україні вшанували пам'ять жертв Бабиного Яру. Саме в цей день 1941 року в урочищі на околиці Києва почалися масові розстріли мирного населення і військовополонених. Основна ж маса жертв була розстріляна там у більш пізній період: з жовтня 1941 по жовтень 1943.
Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Альраїд» і Духовне управління мусульман України «Умма» від імені мусульман країни висловлюють свої співчуття із приводу цієї скорботної дати. Масштаби знищення здебільшого мирного населення у Бабиному Яру шокують. Життя кожної людини священне й недоторканне; і неможливо, щоб хоча б більшість із жертв Бабиного Яру різних національностей зробили щось таке, що виправдало б їх жорстоку страту.
У зв'язку з цим варто згадати про помилковість укоріненого у масовій свідомості стереотипу про те, що мусульманам притаманна ксенофобія і вони схильні ворогувати з євреями лише через їх національність і релігію.
Масове знищення населення
В цілому, згідно з різними підрахунками, у Бабиному Яру в 1941–1943 роках німці розстріляли від 70 до 200 тисяч чоловік — євреїв, циганів, радянських активістів, членів ОУН та інших.
До сучасної забудови тут був один із найбільших у Києві ярів — довжиною понад 2,5 км і глибиною близько 50 м.
Масові страти проводилися в ньому аж до відступу німців із міста. Так, у Бабиному Яру були розстріляні матроси Дніпровського загону Пенської військової флотилії, члени ОУН, а також п'ять циганських таборів.
Поруч із Бабиним яром функціонував Сирецький концтабір, у якому утримувалися комуністи, комсомольці, підпільники, військовополонені. Усього у цьому концтаборі загинули близько 25 000 чоловік.
Люди покірно йшли на місце зібрання
Нацисти не були першими у питанні масового винищування людей на цій території. Достатньо пригадати репресії і масові заслання, голодомор 1932–33 років… Якби киян, та й всіх жителів УРСР, радянська влада протягом декількох десятиліть не привчила до буденного характеру масового терору, знищуючи людей з активною громадянською позицією — хіба б пішли безмовно київські євреї у Бабин Яр за мовчазної згоди решти населення?
Свої наміри німці маскували під гаслами підтримки «нового порядку», навіть у тексті оголошень містилися слова про неприпустимість грабежів залишеного євреями майна під загрозою розстрілу. Це створило ілюзію порядку й безпеки.
Тому дослідники підкреслюють, що головним уроком трагедії Бабиного Яру є заклик про неприпустимість деградації людського суспільства до рівня домашньої худоби. У цій трагедії не було героїзму — була рабська покірність. І неважливо, чим вона була викликана: самообманом, преклонінням перед чужою силою й військовою міццю, покірливим послухом представникам влади, ким би вони не були, або ж смиренним очікуванням вироку долі — її наслідки жахливі.
Іслам і «єврейське питання» - факти проти міфів
Іслам не розрізняє людей за національністю. «Серед його знамень - створення небес і землі й відмінність ваших мов і кольорів» (Коран, 30:22), «О люди! Ми створили вас із чоловіка і жінки і зробили вас народами і племенами, щоб ви пізнавали один одного, і самий шанований перед Аллахом серед вас — самий богобоязливий» (Коран, 49:13). Пророк Мухаммад (хай благословить його Аллах і вітає) сказав: «Немає різниці між арабом і не-арабом, між білим і чорним, і люди рівні між собою як зубці гребеня» (Ас-Сархасі).
Крім того, мусульмани вірять і люблять посланників Божих: Ісаака, Іакова, Йосипа, Мойсея, Давида, Соломона, Іоанна, Ісуса (мир їм усім), які були євреями. Одна з матерів усіх правовірних мусульман, дружина Божого посланника Мухаммада (хай благословить його Аллах і вітає) Сафійя, була єврейкою. Серед сподвижників Пророка (хай благословить його Аллах і вітає) також були євреї, приміром, Абдуллах ібн Салам (хай буде задоволений ним Аллах).
І хоча мусульмани відкидають тезу про «право на повернення у Палестину» як організовану акцію всього єврейського народу - у той же час підкреслюється, що природно, євреї можуть вільно пересуватися, вибирати собі постійне місце проживання, як і всі люди на землі, але при цьому не зазіхаючи на волю і землю інших. Мусульмани ще чотирнадцять століть тому дозволили іудеям жити у будь-якому місці своєї держави, крім Єрусалима, оскільки того зажадав Ієрусалимський патріарх. Цю вимогу християн було скасовано тільки в епоху Османського халіфату, і відтоді іудеї могли жити й у Єрусалимі.
За матеріалами прес-служби ВАГО «Альраїд»
Посилання на тему:
У Києві вивчають можливість розміщення в Бабиному Яру площі Злагоди всіх релігій
