24–29 липня в Туреччині тривала XIII Міжнародна ісламознавча школа. Темою цього заходу був «Іслам у глобальному і локальному вимірах: культурні діалоги та трансформації». Програма зібрала учасників з України, Туреччини та інших країн, що працюють у царині ісламознавства, міжрелігійного діалогу, історії, філософії, культурології та в соціальних науках.
Організатори школи — Духовне управління мусульман України «Умма», Український центр ісламознавчих досліджень (УЦІД), Конгрес мусульман України та просвітницький фонд «Медресе Сінан-паша» (Туреччина).
Офіційне відкриття відбулося у приміщенні Медресе Сінан-паша — історичного освітнього центру, що поєднує багатовікову інтелектуальну спадщину ісламу з відкритістю до сучасного наукового обміну.
З вітальним словом до учасників звернулися Ахмед Тевке, директор Медресе Сінан-паша, Наріман Джелял, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Туреччині, Мурат Сулейманов, муфтій ДУМУ «Умма», та Саід Ісмагілов, голова УЦІД.
У своїх виступах доповідачі наголошували на важливості глибокого релігійного пізнання, подолання викривлених уявлень про іслам, а також на активній участі мусульман у міжкультурному діалозі, збереженні миру та сприянні соціальній єдності, особливо в умовах війни в Україні та зростання глобальних викликів.
Одним з акцентів відкриття стали слова муфтія Мурата Сулейманова, що сказав про важливість ролі ісламознавства в умовах сучасних викликів для України. У своєму звернені він підкреслив ширший смисл місії школи, передусім її духовне, наукове та суспільне значення:
— Хвала Всевишньому, що дарує нам можливість проводити такі школи навіть у скрутний час. XIII Міжнародна ісламознавча школа має кілька ключових меседжів. Перший — це наша наукова діяльність попри виклики війни. Ми усвідомлюємо важливість розвитку української науки та участь молодих дослідників у цій школі. Другий важливий аспект — це кримськотатарська спадщина як невіддільна частина української ідентичности. У виступах ми повсякчас чуємо та говоримо про Крим та його культуру — це свідчення того, що кримські мусульмани є живе джерело української державности. Третє — це стратегічне значення ісламських досліджень. З огляду на актуальність міжнародних відносин з мусульманськими країнами, зокрема Туреччиною, ці знання дають нам нові перспективи та зміцнюють академічну дипломатію. Ми маємо відповідальність протистояти стереотипам про іслам через науку, а також інтегрувати Україну в європейське наукове середовище та підвищувати міжнародний престиж нашої освіти. Альхамдулілляг, сьогодні маємо таку можливість.
Під час відкриття школи презентовано нові видання та дослідницькі ініціативи. Представлено книжки Алли Бойко («Життя за швейцарським часом»), Владислава Грибовського («Ханська Україна»), Світлани Каюк («Загублений світ мусульман: інтелектуальна провокація Ісмаїла Гаспринського»), а також видавничу платформу «Сафран», що її презентувала Світлана Призинчук. Олександр Середа розповів про проєкт Міністерства закордонних справ України «Віднайдення історії України в архівах світу», а В’ячеслав Станіславський представив міжнародний семінар і YouTube-канал History of the Crimea and the Black Sea region. Seminar.
Програма школи передбачала лекції та панельні дискусії з багатьох питань. Зокрема, розглядали такі теми, як іслам в Україні в умовах війни, релігійне служіння у кризових ситуаціях, історія мусульманських громад України від Золотої Орди до сучасности, іслам у Європі та західному світі, а також проблема ісламофобії та інтеграції мусульман у секуляризованому суспільстві.
Президент Конгресу мусульман України пан Сейран Арифов окреслив важливість подальшого формування українського ісламознавства та розвитку молодих учених, дослідників ісламу:
— Уже багато років Конгрес послідовно підтримує цей науковий напрямок. Ми організовували ісламознавчі конференції, долучилися й до заснування щорічної Школи ісламознавчих досліджень, бо ми переконані, що в умовах, коли існує багато викривлених уявлень про іслам і мусульманську спільноту, системна робота в науковому полі допоможе це поступово виправляти. На жаль, останніми роками, зокрема й через повномасштабну війну, ми не можемо проводити ці школи в Україні, як було зазвичай. Ми вдячні нашим партнерам у Туреччині і сподіваємося, що ісламознавчі школи з запрошенням науковців з інших країн незабаром зможемо знову організовувати в Україні.
Окрему увагу під час школи приділено католицько-ісламським взаєминам. У відповідній лекції розглянуто еволюцію підходів католицької церкви до ісламу — від полемічної критики до діалогу, а також сучасні богословські підходи до вивчення Корану в католицьких освітніх закладах.
Міжнародна ісламознавча школа — простір для обміну досвідом, спільного вивчення джерел, рефлексії над суспільними трансформаціями та роллю релігії в сучасному світі. Учасники беруть участь у дискусіях, міжконфесійних зустрічах, спільних молитвах та екскурсіях історичними місцями Стамбула.
XIII школа триватиме до 29 липня. За словами учасників, участь у ній надихає не лише на подальші академічні дослідження, а й на практичну реалізацію здобутих знань в освіті, міжрелігійній співпраці та громадянському суспільстві.
