Наприкінці травня в столиці Малайзії Куала-Лумпурі пройшов 3-й щорічний Всесвітній ісламський економічний форум, у якому взяли участь політичні та ділові лідери із країн Азії, Північної Африки та Близького Сходу. Головною проблемою, що найбільше турбувала всіх присутніх, цього разу було: як змінити імідж ісламського світу, щоб він перестав асоціюватися з бідністю і насильством і почав би бачитися як втілення заповзятливості й процвітання. Чи можлива подібна трансформація?
На нинішньому ісламському форумі значно більше, ніж на попередніх двох зустрічах, було приділено уваги ролі жінок та молоді.
Треба сказати, що сам термін «мусульманський світ» у плані якогось єдиного економічного блоку все ще продовжує залишатися скоріше віртуальним, ніж реальним поняттям. Справа в тому, що обсяг торгівлі між самими мусульманськими країнами вкрай незначний.
Можливо, саме із цієї причини деякі учасники конференції висловили думку про те, що всякі розмови про ісламську солідарність «ретроградні» і абсолютно марні. Так, директор однієї з великих марокканських компаній Хакіма Мунір відзначила, що надмірне фокусування на темі мусульманської солідарності може бути контрпродуктивним. «Чи не рухаємося ми назад, намагаючись встановити релігійні бар'єри? - запитувала вона. - Ми ж маємо робити зовсім протилежне: прагнути до усунення будь-яких бар'єрів, щоб у світі не було жодної сегрегації».
Інша марокканська бизнесвумен Халіда Бєлкаді підтримала її, сказавши, що потрібно в першу чергу піклуватися про самий бізнес, незалежно від того, ведеться він із мусульманами чи з не мусульманами. Вона сказала дослівно слідуючє: «Ми мусульмани і ми жінки. Але, можливо, вистачить теревенити про мусульманське те та се, а просто почати серйозно працювати».
Західні спостерігачі відзначають, що «революційні» збори мусульманських бизнес-вумен, що мали місце днями в Куала-Лумпурі, дуже нагадували собою конвенції американських феміністок, що проходили в 70-х роках минулого століття.
Малазійка Норрайса Мохамад, ведуча зустрічі, відзначила, що в мусульманських країнах зневажливо ставляться до жінок-підприємців. Водночас, підкреслила вона, «ми багато в чому перевершуємо чоловіків, що займаються тією ж справою».
Жінкам доводиться зіштовхуватися з проблемами фінансування їхніх проектів. «Рік у рік на частку жінок дістаються тільки незначні крихти», скаржилася Норрайса.
Тим часом у ряді країн, що практикують помірний іслам, жінки все частіше висуваються на видні державні пости. Наприклад, сьогодні жінки є міністрами торгівлі в таких країнах, як Малайзія та Індонезія. Глава Центрального банку Малайзії також жінка.
Глава великої індонезійської металургійної компанії Суріані Сідік Мокті відмітила, що це цілком логічно, коли жінки займають високі пости. Як правило, сказала вона, чоловіки віддають свої зарплати своїм дружинам, щоб вони оплачували рахунки і керували сімейним бюджетом.
«В щоденному житті жінки управляють фінансами в своїх домах, - сказала вона. - Тепер вони роблять те ж саме на державному рівні».
За матеріалами ІсламНьюз
