Літні канікули-2020 року, попри карантин, таки подарували дітям із мусульманських сімей можливість провести кілька днів на Прикарпатті. Уже кілька років поспіль Ліга мусульманок України за підтримки Всеукраїнської асоціації «Альраід» організовує дитячий відпочинок із насиченою програмою та мудрими наставниками в халяльному таборі «Дружба». За традицією, табір облаштовують на вподобаному й дітьми, і їхніми батьками мальовничому Прикарпатті.
Як і минулі роки, повноцінний відпочинок дітей забезпечував колектив педагогів і дитячих психологів, до того ж вожаті володіли українською, російською, кримськотатарською, арабською та англійською мовами, тож мовного бар'єра не відчували навіть діти батьків-іноземців, що працюють в Україні.
Цього року можливість провести час у колі однолітків із користю для тіла й душі мали 67 дітей: 38 хлопчиків і 29 дівчат. Показово, що провести канікули в мусульманському таборі виявили бажання три дівчинки-немусульманки; одна з них відпочиває в таборі «Дружба» вже третій рік поспіль.
Щоб вихователі могли приділити увагу кожному, хлопчиків і дівчаток розділили на загони. Як розповіла кореспондентові нашого видання голова Ліги мусульманок України Ольга Фриндак, заняття з дітьми проводили за окремими програмами, щоб усі відчували себе невимушено й не скуто. Наприклад, поки хлопчики були на уроках Корану та ісламської етики, дівчата приділяли час спортивним заняттям і груповим іграм, а потім дівчата осягали таджвід (правила читання Корану. — Ред.) і повторювали молитви, а хлопчики приділяли увагу спорту, беручи участь у всіляких змаганнях.
Для дітей були передбачені майстер-класи з декоративно-ужиткового мистецтва: вони навчилися ремесла плетіння подушок із м'якої пряжі та опанували декупаж — техніку декорування скриньок та інших предметів. І це далеко не все, чим були заповнені дні хлопчиків і дівчаток: діти інсценували історії з життя сподвижників, ходили в походи, занурювалися в води гірської річки та плавали в басейні; з'їздили до скельної фортеці в Тустані, проїхалися бугельним витягом на гору Захар Беркут і бігали над землею в мотузковому парку, влаштовували бої на водяних пістолетах, грали в пейнтбол, відпочивали на пікніках, стріляли з лука, малювали плакати, ганяли у футбол і хокей на траві, змагалися в настільному тенісі, готували шашлики й овочі на грилі.
Вечорами при ватрі мешканці табору грали в інтелектуальні ігри, слухали повчальні історії та обговорювали найрізноманітніші теми.
Цього року табір був, на перший погляд, недовгий — 11 днів (20–30 серпня), — та не дарма кажуть, що час вимірюють не числом днів, а числом яскравих вражень, а їх було задосить. Діти з сумом розлучалися один з одним і з наставниками та вже питають, чи буде організований табір і на зимових канікулах? Батьки задоволені відпочинком своїх чад аж ніяк не менше за самих юних відпочивальників. Соцмережі повні словами подяки на адресу організаторів чудового відпочинку. Ось тільки деякі:
«Величезне спасибі всім, хто відповідав і дбав про дітей! Нелегка праця! Всі несли позитивні емоції та радість нашим дітям! Нехай Всевишній дарує вам здоров'я та всілякі гаразди! »
«Величезна подяка всім за терпіння й турботу!»
«Нехай Господь благословить вас за ваші зусилля для підвищення знань і поліпшення характеру наших дітей — хай прийме Аллаг це все від вас!»
