В Києві за ініціативою ДП «Кримський Дім» провели захід на підтримку кримських політв'язнів. У ньому взяли участь постпред Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, народний депутат Ахтем Чийгоз, громадські діячі, колишні політв’язні тощо. Дискусію модерувала членкиня Меджлісу, журналістка Гаяна Юксель.
У своєму слові Рефат Чубаров підкреслив, що ні Меджліс, ні українська держава без міжнародних партнерів не зможе так тиснути на Росію, щоб змусити її звільнити наших громадян:
— Адже для нашого суспільства політв'язні є людьми з сім'єю та друзями, вони є нашими співгромадянами. У той самий час держава-агресор сприймає та використовує їх винятково як інструмент, порушуючи права людини. Тому ми від початку в нерівних умовах: ми рятуємо людей, а та сторона їх обмінює, для них вони — інструмент.
Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич підкреслив, що на порядку денному в Україні має стояти закон, що захищав би права політичних в'язнів:
— Такий законопроєкт уже існує та поданий до парламенту власне постійним представництвом президента в АРК. Державі потрібен закон України, що захищав би політв'язнів, військовополонених і цивільних заручників. І ми стоїмо на тому, щоб усе-таки Україна цей етап завершила та цей законопроєкт ухвалили.
З Криму через інтернет до заходу долучилася дружина кримського політв’язня Тимура Абдуллаєва, Аліме Абдуллаєва. Вона подякувала громадським організаціям за підтримку та підкреслила, що завдяки інформаційній кампанії люди дізнаються, що політв'язні — це не злочинці, а добропорядні люди, на яких держава-окупант намагається навісити ярлики «терористів».
Як зазначила Гаяна Юксель, за інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, в Криму сьогодні 231 політичний в'язень. Серед них три людини з інвалідністю, люди з особливими потребами, 17 політв'язнів мають вік понад 50 років. За її словами, питання кримських політв'язнів — багатогранна та дуже складна тема, передусім тому, що нема механізму впливу, зміни ситуації.
— Складна вона й з правового погляду, адже всяке покарання має бути за злочин, і люді не можуть отримувати безпідставно жахливі вироки до 20 років тільки за свій спосіб життя та погляди. Складна тема і з соціального погляду, бо за кожним фактом, кейсом, справою стоїть не тільки політв'язень, а й його діти, батьки, рідні та близькі, і взагалі — зруйноване життя родини. Окрема болюча тема — перебування цих людей в умовах неволі. Один із сумних прикладів — ситуація з Теймуром Абдуллаєвим. Майже 1 рік і 2 місяці його цілий час утримували в ШІЗО, що по суті є «в’язниця у в'язниці». Наявні інші чисельні приклади складних умов перебування в’язнів, ненадання медичної допомоги, приниження гідности, морального та фізичного тиску, — наголошує Гаяна Юксель.
Кримські татари та громадські активісти у Криму найчастіше страждають від свавільних обшуків, затримань, тиску та залякувань з боку російської окупаційної влади — це грубе порушення норм міжнародного гуманітарного права.
