Питання реституції церковної власності в Україні є нагальною проблемою державно-конфесійних відносин у сучасних умовах. Таку думку висловила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова у щорічній доповіді про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні.

Друковану версію доповіді 8 лютого вона представила під час свого виступу у сесійній залі парламенту, повідомляє Інститут релігійної свободи.

На переконання Уповноваженого, процес повернення релігійним організаціям культових будівель та іншого майна культового призначення має продовжуватись і потребує врегулювання відповідним законом.

«Його прийняття могло б суттєво знизити гостроту конфліктів, які продовжують бути джерелом напруженості у міжконфесійних та державно-церковних відносинах», – вважає Ніна Карпачова.

У доповіді зазначено, що на сьогодні релігійні організації України забезпечені культовими спорудами лише на 69 %. Загалом близько 8 тисяч релігійних організацій в Україні здійснюють релігійну діяльність у орендованих приміщеннях або пристосованих під молитовні.

На відміну від попередніх років, цього разу доповідь омбудсмена містить окремий розділ під назвою «Свобода світогляду та віросповідання».

У документі викладено загальні дані про релігійну ситуацію в Україні станом на початок 2011 року (хоча вони датуються 2012 роком, - ред. ІРС). Зокрема, наведена статистика стану релігійної мережі та характеристика основних конфесійних напрямів.

Так, у доповіді зазначається, що послідовниками ісламу зареєстровано близько 1200 громад, найбільше з них – на території АР Крим. Кількість діючих мечетей становить 319, з них 238 – на території Криму.

Моніторинг омбудсмена свідчить про наявність багатьох проблем у сфері забезпечення прав людини на свободу совісті та віросповідання.

Упродовж 2011 року до Уповноваженого «надійшло 4760 звернень від 99 486 тис. осіб з питань удосконалення чинного законодавства про свободу совісті і релігійні організації, процедури відновлення права релігійних громад на реституцію церковного майна, націоналізованого (конфіскованого) за часів колишнього Союзу РСР, повернення релігійним організаціям культових та інших церковних споруд, які перебувають у державній або комунальній власності, реалізації права на виділення земельних ділянок, оренди об’єктів нерухомості для релігійної діяльності, вжиття заходів щодо протидії розпалюванню міжконфесійної ворожнечі».

При цьому близько 70 % цих звернень стосувалося порушення права віруючих на альтернативну форму обліку платників податків без застосування ідентифікаційного номера.

Уповноважений з прав людини повідомила, що нею відкрито провадження (за зверненням голо­ви громадського об’єднання «Ліга мусульманок «ІНСАФ» Лутфії Зудієвої) щодо захисту прав жінок-мусульманок фотографуватись для оформлення паспорта громадянина України у традиційному головному уборі (хіджаб).

Омбудсмен вважає, що вирішення цього питання, поруше­ного мусульманською громадою України, може бути врегульовано лише шляхом внесення змін до нормативно-правової бази, що регулює цю сферу.

Ніна Карпачова зазначила, що для гармонізації національної моделі суспільно-релігійних та державно-церковних відносин з європейськими стандартами потрібно якнайшвидше прийняти Концепцію державно-конфесійних відносин в Україні та оновити чинне законодавство.

Слід зауважити, за словами парламентського омбудсмена, «у нинішніх умовах відносини між церквою і державою дедалі набувають характеру рівноправного діалогу».

За матеріалами ІРС

Посилання на тему:

У США констатували, що уряд України в цілому дотримується свободи релігії

Питання забезпечення свободи віросповідання залишається без уваги представників органів влади

Мусульмани Криму стикаються зі значними труднощами при поверненні культових споруд