Вечір узбецької культури відбувся в Ісламському культурному центрі Києва

Захоплювалися гості заходу і експонатами невеликої виставки народних традиційних ремесел: керамічними виробами, фарфоровим посудом з ручним розписом в стилі «пахта»
Вечір узбецької культури відбувся в Ісламському культурному центрі Києва
Вечір узбецької культури відбувся в Ісламському культурному центрі Києва
Захоплювалися гості заходу і експонатами невеликої виставки народних традиційних ремесел: керамічними виробами, фарфоровим посудом з ручним розписом в стилі «пахта»
Прикрашені золотим шиттям узбецькі національні костюми
Захоплювалися гості заходу і експонатами невеликої виставки народних традиційних ремесел: керамічними виробами, фарфоровим посудом з ручним розписом в стилі «пахта»
Вечір узбецької культури відбувся в Ісламському культурному центрі Києва
29.02.2016
Оцініть статтю: 
(592 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

В ісламських культурних центрах ВАГО «Альраід» стало доброю традицією збиратися на вечори національних культур. Ось і в цю суботу, 27 лютого, в ІКЦ м. Києва активістки жіночої організації «Мар’ям» розповідали відвідувачам про Узбекистан. Серед тих, хто відгукнувся на запрошення і прийшов на захід, було багато і мусульман, і послідовників інших віровчень.

Розповідь про найдавніші міста світу, чиї архітектурні шедеври досі захоплюють своєю красою все людство, супроводжувався показом слайдів. Серед них − і фотографія похоронного комплексу «Шахи-Зінда» в Самарканді, де покоїться прах Кусама Ібн Аббаса − двоюрідного брата і найближчого соратника пророка Мухаммада, одного з перших проповідників Ісламу в Середній Азії.

Під час перегляду слайдів з видами древніх і сучасних Бухари, Самарканда, інших міст Узбекистану присутнім запропонували взяти участь у невеличкій вікторині: вони повинні були згадати імена найвидатніших мислителів, літераторів, науковців і лікарів-вихідців з того чи іншого міста. Аудиторія безпомилково назвала всім відомого Абу Алі Ібн Сіну (Авіценну), знаменитого вченого і астронома Улугбека, поета, мислителя і філософа Рудакі та інших видатних особистостей.

Захоплювалися гості заходу й експонатами невеликої виставки народних традиційних ремесел: керамічними виробами, порцеляновим посудом з ручним розписом у стилі «пахта» (стилізованим зображенням бавовни), традиційним золотим шиттям на одязі, майстерно витканими гобеленами і килимами.

Присутніх ознайомили і з національним узбецьким костюмом, незамінним елементом якого є тюбетейка, а також зі значенням класичного чоловічого візерунка з Ферганської долини, для якого характерно контрастне поєднання чотирьох білих стручків перцю «калампір» з чорним тлом. Виявляється, чотири квітки у верхній частині тюбетейки, за переказами, охороняють з чотирьох сторін здоров’я чоловіка, а шістнадцять візерункових арок, розташованих в ряд на кромці виробу, означають побажання бути великою і дружною сім’єю і мати шістнадцять дітей.

Як розповіли присутнім, налічується шість історично сформованих регіональних груп головних уборів: ташкентська, самаркандська, бухарська, кашкадар’їнська, сурхандар’їнська і хорезмська. Традиційні орнаментальні мотиви кожна майстриня тюбетейок збагачує своєю фантазією. Дізналися гості також про те, що у всієї різноманітності тюбетейок один предок: загострена шапочка, яка носилася під чалмою, а саме слово «тюбетейка» походить від татарського «тюбете»: тюбе − верх, вершина. Узбецька назва цих шапочок − «дуппі» або «калпок».

З прикрашеними золотим шиттям національними костюмами (вишивка золотою і срібною ниткою «калебатун» − дуже вузькою тонкою смужкою металу або тонким розплющеним дротом, туго накрученим на шовкову або паперову нитку) присутніх ознайомили діти. При цьому гості дізналися, що у такий спосіб в Узбекистані прикрашають не тільки одяг, але і предмети домашнього вжитку: лула-боліш (подушки-валики), такяча (наволочки), джойпуш (покривала на весільну постіль), тахмонпуш (завіси для ніш), джойнамоз (молитовні килимки), чіміллік (фіранки для відділення частини приміщення).

Не обійшлося і без традиційних частувань. Аромати узбецьких блюд дражнили нюх та уяву відвідувачів ІКЦ, проте їх смак перевершив найяскравіші фантазії! Після всіх запланованих пунктів програми гості не розходилися ще довго, обмінюючись враженнями, спілкуючись за піалою ароматного чаю.

Нагадаємо, тільки в 2016 році гостей ІКЦ знайомили з побутом, історією та звичаями різних областей України, окремі вечори присвячувалися кримськотатарській темі, розповідали про традиції, мистецтво і культуру країн арабського світу.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.