Бойню в Газі повинен розбирати міжнародний трибунал

1
Ізраїльська армія почала ці дії, я вже не знаю, випадково чи навмисно, у день пам'яті різанини Віфлеємських немовлят, які вбивалися за наказом царя Ірода, коли охоронці Ірода шукали Христа.
05.01.2009
Оцініть статтю: 
(183 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Відомий журналіст, член Громадської палати РФ і ведучий Першого каналу Максим Шевченко виступив з аналізом ситуації навколо сектора Газа в програмі «Особое мнение » на радіо «Эхо Москвы». Пропонуємо вашій увазі стенограму його бесіди з ведучою Ольгою Бичковою.

- Давайте поговоримо про ситуації на Близькому Сході. Ця історія, ця ситуація, що зараз розвертається, нагадують вже, як дурний син, не одну попередню. Чим, Ви думаєте, це може закінчитися?

Ні, Олю, у цієї ситуації є відмінні риси. Вперше за всю історію палестино-ізраїльського конфлікту здійснюються такі масовані бомбардування території палестинської автономії, у даному випадку Газа.

Нагадаю, що Газа, подібно блокадному Ленінграду, 900 днів до початку цих масованих бомбардувань, трималася в повній блокаді. І в неї лише проривалися кораблики з Кіпру, які проводили ентузіасти, англійці цим займалися. По-моєму, навіть своячка Тоні Блера приїхала в Газу з корабликом таким, там і залишилася.

І взагалі, Газа була в жахливому становищі, тому, що єгипетська влада закрила кордон. І зараз у Газі величезні втрати, понад 400 убитих, 64 дитини з них. Газа відстрілюється цими уламками труб, що називаються ракетами, які не наносять ні найменшої шкоди, хіба що асфальт роздовбують. А Газу у відповідь бомблять тоновими бомбами. Це, звичайно, безпрецедентна історія.

Ізраїльська армія почала ці дії, я вже не знаю, випадково чи навмисно, у день пам'яті різанини Віфлеємських немовлят, які вбивалися за наказом царя Ірода, коли охоронці Ірода шукали Христа. І взагалі, я помітив, що ізраїльські військові дуже люблять починати такі масові воєнні операції на різного роду християнські й ісламські релігійні свята.

- Це вони спеціально для Вас зробили.

Я думаю, що вони це роблять спеціально для себе, щоб підкреслити свою значимість. Але багато людей вже називають цю війну Віфлеємською бойнею, або Різдв’яною бойнею.

Нагадаю, що бомбардування були початі також у той час, коли весь західний християнський світ святкував Різдво. І Різдв’яна Віфлеємська бойня ізраїльської держави тепер так в історію і увійде.

- Для добродіїїв з ХАМАС теж немає ніяких календарних обмежень. У якийсь момент в ізраїльтян скінчилося терпіння, можливо?

Я думаю, що тут інша причина. По-перше, добродії з ХАМАС жили не в комфортній ситуації, вони жили в ситуації, коли навіть інсулін до Гази не надходив, коли блокада була настільки повна, що навіть ліки для дітей ці 900 днів Гази чи Ленінграда, якщо хочете, тому, що це абсолютно як ленінградська блокада, не надходило туди. Ізраїльські кораблі блокували все узбережжя.

- Можливо їм не треба було доводити просто свою територію до цього стану?

Я розумію, що зараз мені, судячи з форуму «Эха Москвы», для більшості радіослухачів і глядачів «RTVI», захищати ХАМАС теж саме, що й для радіослухачів «Дойче Рундшау» в 1943 році виправдувати дії білоруських партизанів, говорити, що вони не терористи-вбивці, а ті, хто бореться з німецькою окупаційною армією. Але в цьому випадку ніхто з ХАМАС переговори ніякі не вів, ніхто не намагався домовитися.

Хоча ХАМАС є найбільшою політичною організацією, що представляє сьогодні палестинський народ. ФАТХ становить відсотки, а ХАМАС - це 90 із зайвим відсотків. Вся палестинська діаспора сьогодні в основному опирається на ХАМАС, з лідером Хамаса Халідом Машалем зустрічається колишній президент США Джіммі Картер.

Я вважаю, що ізраїльське керівництво почало цю кровопролитну Різдв’яну бойню для того, щоб встигнути до приходу Барака Хусейна Обами в Білий дім, завершити ситуацію з палестинцями, щоб ХАМАС не став суб'єктом прямих переговорів для Обами, що, я впевнений, абсолютно є реальністю. Тому, що демократи, і Ненсі Пелосі відвідувала Сирію і зустрічалася з представниками ХАМАС ще рік назад, це лідер у Конгресі у демократів.

Демократи абсолютно були націлені на відхід цієї злочинної дорожньої карти Буша і на формування іншої політичної системи на Близькому Сході. Ізраїльським елітам це зовсім не потрібно.

А те, що Ціпі Лівні, чи як там її, звернулася через голову обраного президента до Джо Байдена, до віце-президента, - це взагалі безпрецедентна по нахабності й хамству політична позиція, оскільки віце-президент США не є фігурою, здатною здійснювати політику. Чейні став такою фігурою. Але це нонсенс для американської політики.

- Але ми нічого не знаємо про те, щоб Обама образився на це.

А Обама взагалі мовчить, що говорить, до речі, про те, що можливо, цей самий сумнозвісний Обама, із приводу якого пролито стільки сліз радості й викрикнуто стільки вигуків щастя, насправді є лялькою, маріонеткою і взагалі ні на що не впливає. А та американська адміністрація, що при Клінтоні вершила світову політику, тільки в ще більш жорсткому форматі консенсусу, з республіканцями буде зараз влаштовувати на Близькому Сході таку криваву свистопляску, від якої взагалі мало не буде.

Але ізраїльське керівництво робить дуже серйозну помилку, незалежно від того, правий ХАМАС чи неправий. Вони думають, що цим насильством можна якимось чином придушити волю палестинців до опору.

Я точно можу сказати, на відміну від багатьох ізраїльтян, я бував у Газі. Я спілкувався дуже багато з палестинцями. Кожна пролита крапля крові породжує десятки нових бійців.

Ця Різдв’яна Віфлеємська бойня не забудеться ніколи ізраїльській державі. І миру там більше не буде в найближчі десятиліття. Можливо ізраїльські еліти цього й хочуть, думаючи, що військова перевага і злочинне мовчання арабських еліт правлячих, припустимо, Египту, що кричущо, забезпечить їм успіх.

- Я хотіла Вас саме про це запитати.

Єгипетські поліцейські стріляли по палестинцях, які бігли на територію Єгипту для того, щоб туди дітей перенести.

- Вони так уже не перший раз так роблять. Як я розумію з газетних коментарів різних країн, існує навіть така думка, що не всі в арабському світі впевнені, що саме на Ізраїлі лежить провина за це нинішнє загострення. Тому, що є там політики...

Олю, це не загострення, це бойня.

- Добре. Є там політики, які думають, що це була відповідь на хамасівську провокацію. Я не прошу Вас обговорювати зараз, хто був першим, хто був правий, хто винуватий. Я прошу Вас пояснити, як людина, обізнана на цьому, які стосунки між палестинцями та іншими арабами.

Я прихильник, стосовно питання, хто правий, хто винуватий, міжнародного трибуналу по Близькому Сходу і по цій ситуації. Я хочу, щоб перед цим трибуналом постали на рівних умовах ті ізраїльські лідери, які дали наказ про ці бомбардування і масові вбивства, і якщо хочете - палестинські лідери. Але цей трибунал повинен бути незалежним.

Скрізь у світі проходять величезні, стотисячні, мільйонні демонстрації зараз проти ізраїльської політики. Ту хвилю антисемітизму, яку вони викликали цими бомбардуваннями, такого не було дуже довгі роки, такої ненависті до ізраїльської держави, яка зараз відбувається.

- Давайте про палестинців поговоримо.

Що стосується палестинців, то арабський світ - це поняття розтяжне. Арабська вулиця, симпатії величезних мас, арабського населення, безумовно, на стороні палестинців. Арабські еліти набагато компромісніші по своїй суті. І вони дивляться набагато пильніше на Вашингтон і на Лондон, насамперед, для того, щоб визначати свою позицію, ніж на Газу, на Західний берег або на жителів своїх країн.

- Можливо, вони хочуть раціонально розв’язати цю ситуацію?

Звичайно. Тому демократичні вибори в Єгипті, на яких перемагають «Брати-мусульмани», не визнаються цією державою. І переможці виборів заарештовуються, тому, що їх не цікавить демократія, їх не цікавить вільне волевиявлення їхніх народів, тому, що вони знають, що вільне волевиявлення їхніх народів буде суперечити тому прагматичному виявленню, яке виявляють лідери цих арабських держав.

До речі, у них теж різна позиція. Позиція Сирії і Єгипту - це різні позиції. Позиція Лівану і Йорданії теж відрізняються. Дуже конкретно. Немає ніякого арабського світу, немає ніякої арабської єдності. Ця ситуація нам показують це абсолютно ясно.

Вона також нам показує, що Махмуд Аббас - це людина, яку не підтримує серед палестинців, практично, ніхто. Влада його тримається лише на допомозі ізраїльської контррозвідки ШАБАК і на ізраїльських багнетах. А питання стосунків з ХАМАС він вирішує за рахунок звертання до ізраїльських солдатів, які просто заарештовують або вбивають його політичних опонентів.

Я думаю, що ці події приведуть до таких серйозних наслідків, з якими ми зіткнемося взимку і навесні, тому, що ця кров у землю не піде. І що з нею буде робити...

Я навіть не розумію, яких цілей ізраїльське керівництво хоче досягти. Припустимо, вони зараз окупують всю Газу, танками вони зімнуть Газу, пройдуть до єгипетського кордону, загинуть ще сотні тисяч людей. Далі що? На що вони розраховують? Що палестинці стануть на коліна? Як може сподіватися на це режим, який з 1967 року мав справу майже з безперервною інтифадою палестинською.

- Інше питання...

Привезуть Махмуда Абаса в Газу? Так це просто...

- Рішення про те, що виходом із ситуації є створення палестинської держави, було прийнято вже відносно давно, у позаминулому, якщо я правильно пам'ятаю, році.

Тоді вони повинні були визнати. Адже почалося з того, що ізраїльтяни не визнали вибори в палестинський Парламент. Вони сказали, що ми з ХАМАС справи мати не будемо. І далі почали політику підриву внутрішнього політичного простору Палестини.

- Але, однак, минулий рік в Ізраїлі був присвячений цьому важкому осмисленню необхідності створення палестинської держави. І необхідністю поступитися якимись своїми колишніми завоюваннями.

Прямо від себе відірвали. Ці вихідці з Новосибірська, Воронежа, Москви, Ленінграда, які вдосталь туди приїхали, прямо своє кровне віддали людям, які там живуть тисячоліттями. Хто вони такі взагалі, щоб судитися з палестинцями?

- Діти й онуки тих, хто...

Як правило, корінні ізраїльтяни, ті євреї, які жили на Святій Землі, люди живуть у Єрусалимі, з палестинцями в них зовсім інші відносини. І не сварилися вони ні з мусульманами, ні з християнами на цій землі.

- Правильно!

Їх там переслідують, плюють вслід, називають ізгоями і ворогами.

Джерело Іслам.ру

Посилання на тему:

Російський політолог: Боротьба палестинців - це боротьба за пріоритет цінностей християнства й ісламу над новим типом фінансового матеріалізму і фашизму

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.