Дружба народів є тепер у Криму не тільки в ковбасі, але й сквері, який складається чомусь переважно з рожевих кущів. Ранком 10 квітня закласти цей символічний куточок живої природи зібралися керівники автономії, представники національно-культурних громад і почесних консулів різних країн.
Гліб СЕРГЄЄВ
Дружба народів є тепер у Криму не тільки в ковбасі, але й сквері, який складається чомусь переважно з рожевих кущів. Ранком 10 квітня закласти цей символічний куточок живої природи зібралися керівники автономії, представники національно-культурних громад і почесних консулів різних країн.
Не виявилося в цій шановній компанії тільки муфтія мусульман Криму, який поясни, що він не проти дружби, але не згодний з вибірковим підходом до конфесій. Не встигла висохнути земля в сквері, як у ту ж ніч на околиці столиці вандали розгромили ще один мусульманський цвинтар, залишивши на стіні образливі написи. Ось такі уроки дружби народів, зовсім не схожі на троянди.
Знайомий почерк
Цього разу об'єктом провокації з далеко ідучими намірами зіткнути кримських татар і слов'ян на самому делікатному ґрунті - відношенні до пам'яті предків, вандали вибрали мусульманський цвинтар села Чистенького біля Сімферополя. За одну ніч з 10 на 11 квітня там звалили 39 надгробків. А щоб ні в кого не виникло сумнівів щодо мети цього «відважного» вчинку, на цвинтарній стіні залишили розмашистий напис «Татари, геть із Криму», зображення шибениці й перекресленої тамги - національного символу кримських татар. Біля входу на цвинтар ті ж провокатори виклали чотири православних жалобних вінки. Наступного дня подібні образливі написи, і, схоже, написані тією же рукою, були виявлені на стіні мечеті в Білогірську.
За два місяці в Криму розгромлено другий мусульманський цвинтар. Тепер очевидно, що це не було розвагою юних відморозків або п'яних бомжів. Ті, хто це зробив, свідомо підкреслили провокаційний характер своїх намірів. На місці злочину вандали залишили певну подобу візитної картки, немов познущавшись над міліцією і всіма іншими, мов, спробуйте нас знайти!
Вже наступного дня, 11 квітня, на мітингу меджліс оголосив про початок безстрокової акції протесту з політичними вимогами. «Треба міняти владу, яка не може захистити права свого народу, проявляючи безпорадність і всіляко ігноруючи події, що зачіпають релігійні і національні почуття, - заявив керівник секретаріату меджлісу Заір Смедляєв. - Поки центральна влада серйозно не зверне увагу на проблеми кримськотатарського народу і зростаючі ксенофобські настрої стосовно наших співвітчизників, на те, що на території Криму вільно діють скінхеди і різні незаконні воєнізовані організації, що дестабілізують ситуацію в Криму, акти вандалізму тільки будуть тривати». Там же, на мітингу, схвалили звернення до Ющенко, попросивши його вжити всіх можливих заходів, «аж до введення прямого президентського правління».
Шукають, не можуть знайти
Довідавшись про надзвичайний випадок у Чистенькому, кримський спікер заявив, що готовий піти у відставку, якщо хтось може гарантувати, що після цього акти вандалізму в Криму припиняться. Як і два місяці назад, Анатолій Гриценко назвав все, що трапилося злочином проти міжнаціонального миру на півострові. В тому ж дусі висловилася у своїй заяві й Рада Міністрів Криму.
(На відновлення зруйнованих надгробків у Чистенькому й Уваровці Нижньогорського району кримська влада виділить гроші з бюджету.) Про повне і якнайшвидше розслідування актів вандалізму на півострові просить українська влада, представництво управління верховного комісара ООН у справах біженців та посольство США.
А представник президента в автономії Леонід Жунько звернувся до Ющенко із проханням доручити міністрові ВС і в.о. голови СБУ Валентинові Наливайченко взяти під особистий контроль розслідування справ про вандалізм. Прозорливий Луценко не змусив себе чекати і в той же день навів статистику по скінхедах в Україні. За даними міністра, їх, виявляється, у всій країні не більше 500 чоловік. Голова МВС відзначив, що це особи віком від 14 до 27 років, об'єднані в групи по 20 - 50 осіб. Такі групи, за його словами, існують у Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові, Севастополі, Чернігові та Криму.
Привід знайдеться?
Активність кримських татар на цьому тижні не обмежилася лише протестами проти дій вандалів. У понеділок кілька десятків активістів розбили табір під стінами Секретаріату президента в Києві зі звичними вимогами про виділення землі репатріантам. Намету, щоправда, їм установити не дозволили, але, судячи із приготовлених матраців і спальних мішків, учасники акції були повні рішучості стояти до переможного кінця хоча б і під відкритим небом. Однак до середи акцію протесту в Києві призупинили — пікетники згорнули табір і покинули Банківську.
«Нас прийняли в Секретаріаті президента, відбулася зустріч з Балогою, — розповів «1К» один з ініціаторів протестної акції Даниял Аметов. - Президент у курсі наших вимог, домовилися, що через два дні відбудеться зустріч з нашими представниками, і ми вирішили взяти тайм-аут». У Криму, за словами Аметова, теж пройшла зустріч зі спікером Анатолієм Гриценко. «Ми ведемо переговори, поки всього не можу сказати, - розповів екс-радник кримського спікера. - Почався процес узгодження, знаходження компромісу». За словами Аметова, вимоги не нові, і вони викладені у відкритому листі.
Факт зустрічі «1К» підтвердив і спікер, але про переговори мова, за його словами, не йде. «Жодних переговорів немає, - говорить спікер. - Ми ведемо дискусію з тими, хто хотів би одержати земельні ділянки, але ведемо ми дискусію з радою представників кримськотатарського народу». Найближчим часом, пояснив спікер, влада має намір провести нараду з тими, хто самовільно зайняв ділянки, і розповісти цим людям, які міри влада приймає для вирішення їхніх проблем. «Інформація не доходить до людей, і на цьому ґрунті виникає багато спекуляцій», - пояснив Гриценко.
Тим часом кримська міліція вже оголосила про взяття під охорону всіх без винятку мусульманських цвинтарів. Ці та інші культові об'єкти будуть під особливою увагою аж до жалобного дня депортації. Дільничним, особливо у віддалених селах, це завдання поставлене в якості пріоритетного. А для початку міліція хоче уточнити кількість об'єктів, що потребують охорони. Зараз, за даними правоохоронців, у Криму 1195 цвинтарів, з них 768 слов'янських і 427 мусульманських. При цьому з мусульманських некрополів охороняються тільки 7, і ті переважно приватними сторожами.
Чи принесе це спокій Криму? Навряд чи, адже не можна ж всерйоз і надовго встановити міліцейський пост на кожному цвинтарі і взяти під охорону кожну могилу. Та й привід для конфлікту там, де його шукають, завжди знайдеться.
За матеріалами «1К»
