Вище військове звання Герой Радянського Союзу присуджувалося за видатні заслуги перед Батьківщиною. У числі тих, хто був його удостоєний в період Другої світової війни, - кримський татарин Абдураім (Абдраім) Решидов. Однак, радянські енциклопедії ретельно приховували той ганебний факт, що Герой Радянського Союзу, орденоносець Абдураім Решидов багато років не мав права жити на батьківщині...
Про особу Абдураіма Решидова і його життєвий шлях розповіла Гульнара Бекірова, кримський історик, член Українського ПЕН-клубу в матеріалі, розміщеному на сайті Крим.Реаліі.
Він народився в березні 1912 року в Криму в селі Мамашай недалеко від Севастополя. Початок його біографії, втім, нічим особливо не примітний.
Після закінчення 5 класів сільської школи в 1929 році Абдураім поступив працювати складальником в майстерні Качинської військової авіаційної школи пілотів. Через три роки закінчив школу цивільної авіації в Сімферополі, потім був зарахований курсантом Луганської школи військових пілотів, а через півроку переведений в Одеську військову авіаційну школу льотчиків.
Служив у Харкові в 10-й армійській розвідувальній ескадрильї і 14-му корпусному авіаційному загоні, а незабаром пройшов навчання на курсах удосконалення командного складу ВПС і був направлений в 160-й резервний авіаційний полк. У 1939 році Решидов вступив до лав партії. З червня 1940 він старший льотчик 5-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку.
А потім були важкі роки і довгі дороги війни...
З перших же днів він на фронті. У складі 21-ї змішаної авіаційної дивізії військово-повітряних сил Південного фронту Решидов наносив бомбові удари по стратегічних об'єктах і скупченнях військ противника, здійснював розвідувальні вильоти.
21 липня 1941 в районі Ямоль-Сороки він відкрив кулеметний вогонь по скупченню живої сили противника, в результаті чого було знищено сімнадцять автомашин і близько батальйону живої сили ворога. Через шість днів перейшов на бриючий політ і кулеметним вогнем разом зі своїм підрозжілом знищив до десяти автомашин і 50-60 чоловік сил противника.
20 жовтня 1941 Абдураім виконував розвідувальний виліт по району Будьонівка-Маріуполь-Осипенко-Волноваха. Під час бомбометання скупчення військ противника у Волновасі на низькій висоті його літак був підбитий вогнем зенітної артилерії. На палаючому літаку старший лейтенант Решидов зумів пролетіти 120 кілометрів і здійснив посадку на своїй території. Через кілька днів він виявив велике скупчення військ противника в районі селища Матвєєв Курган (Ростовська область) і з повітря передав дані по рації.
За успішне виконання бойових завдань відважний льотчик Абдураім Решидов наказами командувача Південним фронтом був нагороджений орденами Леніна і Червоного Прапора
Незабаром за успішне виконання бойових завдань відважний льотчик Абдураім Решидов наказами командувача Південним фронтом був нагороджений орденами Леніна і Червоного Прапора. У травні 1942 року у складі 219-ї бомбардувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Решидов вів бойові дії на Південному, Північно-Кавказькому і Закавказькому фронтах. 19 травня 1942 при бомбардуванні аеродрому Костянтинівка (Донецька область) знищив вісімнадцять літаків супротивника. На наступний день бомбив той же аеродром і знищив ще двадцять два літаки.
У складі 5-ї повітряної армії 2-го Українського фронту Решидов брав участь у битві за Дніпро, у Кіровоградській, Корсунь-Шевченківській, Умансько-Ботошанській наступальних операціях. 17 грудня 1943, виконуючи бойове завдання, знищив три знаряддя і зруйнував шість будинків - тимчасово укріплених вогневих точок противника в селі Братолюбівка.
17 липня 1944 Решидов бомбовим ударом знищив до десяти автомашин і танків в населеному пункті Плугув. Через три місяці Абдураім Решидов був призначений заступником командира 162-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку, а також інструктором з техніки пілотування та теорії польоту. Війна вступила в завершальну стадію...
16 січня 1945, будучи заступником командира групи з трьох п'ятірок літаків, Решидов бомбардував скупчення ешелонів на залізничній станції Скаріжсько-Каменна. Перемогу Абдураім зустрів у небі над Чехословаччиною. А всього за роки війни він здійснив 222 бойових вильоти.
27 червня 1945 за зразкове виконання завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм, гвардії майору Решидову Абдураіму Ізмаїловичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
У 1949 році він закінчив льотно-тактичні курси удосконалення офіцерського складу. Через дев'ять років підполковник Абдураім Решидов - в запасі.
Такі основні віхи його бездоганно героїчної військової біографії.
Проте радянські енциклопедії ретельно приховували той ганебний факт, що Герой Радянського Союзу, орденоносець Абдураім Решидов - як і інші його співвітчизники - кримські татари, в тому числі учасники війни, керівники партизанського руху - багато років не мав права жити на батьківщині.
Людина горда і дуже справедлива, Решидов не міг миритися з настільки кричущою несправедливістю.
4 листопада 1967, доведений до відчаю, він направив телеграму на адресу Головного маршала авіації Костянтина Вершиніна: «За бездушне ставлення до моєї долі як до колишнього офіцера-льотчика з боку партійних і радянських органів, влади міста Сімферополя... у зв'язку з відмовою в задоволенні житлоплощею, 6-7 листопада 1967 кінчаю життя самоспаленням. Герой Радянського Союзу Решидов».
Уже через два дні в спецповідомленні голови КДБ при Раді Міністрів УРСР Віталія Нікітченка говорилося: «Місцевими органами вжиті необхідні заходи, що запобігають можливі дії або провокації з боку Решидова. КДБ вважав би за доцільне після святкування 50-річчя Великої Жовтневої революції розглянути питання про партійність Решидова, а також опублікувати статтю, що викриває його дії».
Квартиру в Сімферополі Герой Радянського Союзу Решидов все-таки отримав, проте категорично не змирився з тим, що його народ як і раніше не міг жити на батьківщині.
«Герой Радянського Союзу Решидов Абдураім, що активно підтримує «автономістів», практично перетворив надану йому квартиру в Сімферополі в місце зборищ татар. У бесідах з ними веде підбурювальну роботу, агітуючи за масове повернення татар до Криму», - повідомлялося в інформації КДБ СРСР в 1972 році.
Абдураім Решидов помер 24 жовтня 1984 в Сімферополі. До початку масового повернення на батьківщину своїх співвітчизників кримських татар він не дожив зовсім небагато.
Похований він був з великими почестями - власне, як і личить героєві…
