У наш час виробники продовольства в Україні зіткнулися з проблемами збуту продукції. Це зумовлено як складними політичними стосунками з північним сусідом і як результат втрати російського ринку, так і зниженням купівельної спроможності внутрішнього споживача. Втрачаючи російський ринок, виробники почали шукати нові ринки збуту. Спроби виходу на ринок Євросоюзу опинилися, на жаль, не дуже успішними, бо натрапили на величезну кількість нових вимог. Наприклад, одне з великих підприємств витратило п'ять років на отримання так званого «єврокоду». Нагадаємо, також, що в 2015 році ЄС виділив Україні квоту на експорт 40 тис. тонн білого м'яса і ця квота вже законтрактована. Даний обсяг є краплею в морі, якщо врахувати, що Україна щорічно виробляє близько 1,5 млн. тонн курятини. Простіше кажучи, ЄС бачить в нас швидше споживача, ніж постачальника.
- Ми пропонуємо українським виробникам реальний вихід з ситуації, а саме вихід на ринки арабо-мусульманських країн. Для цього потрібно отримати сертифікат «Халяль», єдиний документ, що дає можливість експортувати продукцію на ринки ісламських країн. Це добровільна сертифікація, але без неї неможливо експортувати свою продукцію в ісламські країни. Для арабо-мусульманських країн це державний документ, - розповів директор Центру Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраід» Ваель Аль-Аламі.
За його словами, робота з арабськими державами має масу переваг і довгострокову перспективу. Виробник виходить на ринок 57 країн (всього у світі більше 2 мільярдів мусульман). Арабо-мусульманські країни - це багаті нафтовидобувні держави, які на 75% імпортозалежні, але при цьому не відчувають валютної турбулентності. Примітно, що Бразилія на сьогоднішній день є головним постачальником м'яса в арабо-мусульманські країни (куряче м'ясо - 69%, яловичина і баранина - 50,4%). Україна має перевагу, як у якості продукції, так і в логістиці через зручне геополітичне розташування.
- Ринок «Халяль» - це висока якість і чистота сировини, відсутність шкідливих добавок, дотримання строків зберігання та придатності, це здорова їжа. Виробники в Україні дотримуються цих критеріїв, що ж заважає українським виробникам виходити на цей ринок? За останній рік ринок «Халяль» досяг обсягу 3,5 трильйонів доларів, експерти припускають, що до 2020 року він зросте до 6,5 трильйонів доларів, і це тільки в арабо-мусульманських країнах. У світі ця цифра зростає за рахунок збільшення кількості мусульманського населення, - підсумував Ваель Аль-Аламі.
Як отримати сертифікат «Халяль»? Для цього необхідно звернутися із заявою до Центру Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраід», який знаходиться в Києві, вул. Дегтярівська, 25-А. Після перевірки документів виробника експертна комісія виїжджає на місце з перевіркою виробництва на відповідність критеріям «Халяль». Від дзвінка до отримання сертифіката - не більше місяця. За 8 років центр сертифікував більше 50 виробників. Серед них такі виробники як ККФ «Рошен», ТОВ «АВК», ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат», ТОС «Лакталіс Україна» ПАТ «Харківська бісквітна фабрика», ТОВ «Агромарс» та інші.
Дуже важливо, що інформація про нового сертифікованого виробника направляється в торгові палати всіх арабських країн і компанія автоматично включається в гарячий список виробників «Халяль». Крім того розміщується на численних сайтах і соцмережах російською, українською, англійською та арабською мовами. Наприклад, сайт Міністерства екології Арабських Еміратів не так давно розмістив інформацію про «Миронівський хлібопродукт», що отримав сертифікат «Халяль».
Відзначимо, що продукція з логотипом «Халяль» стає все більш популярною не тільки в арабо-мусульманських країнах. Наприклад, у Великобританії та інших європейських країнах «Халяль» асоціюється з поняттям здорова їжа, в якій немає хімічних добавок і консервантів.
- Для нашої сертифікації важливо, щоб тварина була правильно вбита. Перед забоєм різник-мусульманин повинен сказати: «Бісміляхі Рахман Рахім» (заради Аллага). Якщо на підприємстві немає мусульманина, то ми його надаємо або когось навчаємо. Дуже важливе правильне використання електричного струму перед забоєм, щоб тварина не вмирала, а була приглушена настільки, щоб серце ще працювало. Тільки в цьому випадку після перерізання двох сонних артерій, гортані і глотки, серце здатне викачати всю кров, Тоді ця їжа є здоровою. Як правило, на наших виробництвах тварини при оглушенні гинуть і після пере різання горла кров не виходить. Тушка буде важче, але м'ясо псується дуже швидко.
На жаль, в Україні під час забою мучать тварин. В Ісламі такого немає, тварина не повинна помирати в болях. Ми побували на одному підприємстві. Там коровам струм пропускали через око, а не через голову. В результаті, тварина вмирала в муках більше 10 хвилин. Після чого перерізають не горло, як це прийнято, а колють у серці метровим ножем. Існують певні норми, яких потрібно дотримуватися при забої тварин. Важливо щоб корова не бачила, що її повинні зарізати, не відчувала стресу. У корені не правильно, щоб тварин різали в одному залі на очах у живих тваринах - це як мінімум негуманно. Вчені говорять, що якщо тварина помирає в стресі, то відчуває напругу і м'ясо стає твердим. Так, у мусульман є певні норми, але перейти на них не важко, як правильно, ми робимо певні рекомендації, і, як правило, всі переходять, - розповіла заступник директора Центру Досліджень та Сертифікації Халяль «Альраід» Лариса Поліщук.
За її словами, напрямок продукції «Халяль» в сучасному світі перетворюється в окрему галузь, продукція з логотипом якої набирає популярність у багатьох країнах світу, не залежно від релігійних переконань.
У фіналі нагадаємо, що в лютому в українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція «Трансформаційні процеси в мусульманському суспільстві України», організована «Українським центром ісламознавчих досліджень». На даному заході кандидат історичних наук, доцент Інституту всесвітньої історії НАН України В'ячеслав Швед зазначив, що товарообіг з країнами Перської затоки може багато в чому замінити Україні російський ринок. Так, що ринок «Халяль», безумовно, є стратегічним напрямком для виробників продовольства України.
Власкор
