Міжнародний круглий стіл «Депортований іслам», котрий організували відділ історії країн Азії та Африки державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» та Всеукраїнська громадська організація «Український центр ісламознавства», відбувся минулого тижня в Києві та привернув увагу численних
Пан Умеров прийняв участь в дискусії, щодо репресій спрямованих на мусульманські спільноти в різних місцях світу та поділився своїми думками щодо майбутнього кримськотатарського народу. Його виступ ми пропонуємо до вашої уваги.
— Я думаю не варто зосереджувати увагу на антиісламській пропаганді і антиісламських діях, які відбуваються ніби то виключно на Заході. На жаль, ми можемо спостерігати приблизно теж саме і на Сході, починаючи з Китаю і до Москви. Проблему можна спостерігати в різних країнах. Зате якщо дивитися на Україну можна побачити позитивну тенденцію.
Дивлячись на Україну, в якій ми живемо сьогодні, після Революції Гідності, ми можемо відзначити, що українці усвідомлюють себе в першу чергу громадянами України, не дивлячись на релігійну приналежність. Вони ставляться один до одного в першу чергу як до співгромадянина, поважаючи будь-які релігійні вподобання чи вірування. Мусульмани також відстоювали гідність нації разом з усією Україною, тому наразі ми маємо дуже міцну та об’єднану спільноту України.
Повертаючись до основної теми круглого столу — «Депортований іслам» як до заходу, присвяченого
В сьогоднішніх виступах та дискусіях учасники круглого столу вже торкались кримськотатарської автономії, яку я не буду підіймати, тому що це справа конституційної комісії і вона над цим вже працює.
Що стосується прав кримськотатарського народу, то у нас вже є два основних важелі, які прийняті в парламенті України — це закон України від 17 квітня 2014 року про відновлення прав осіб депортованих за національною ознакою і заява Верховної Ради України від 20 березня, також минулого року, щодо гарантій прав кримськотатарського народу у складі української держави. І що дуже важливо, ця заява фактично визнає кримськотатарський народ корінним народом України і спонукає органи влади до подальшого забезпечення прав кримськотатарського народу саме як корінного народу України. Прикро, що ці заяви, ці закони ухвалюються вже після анексії, після окупації Криму і не можуть відразу вступити у силу повною мірою і мати практичну і нагальну користь для кримськотатарського народу і для всього півострова. Але ми все ж таки сподіваємось, що незабаром Крим буде визволений і ці закони будуть працювати у повній мірі.
Також є третій законодавчий акт, який має бути ухвалений найближчим часом. Вже є проект закону стосовно статусу кримськотатарського народу як корінного народу України. Напевне ви вже чули про нього в медіа. Вже була презентація цього проекту, сам текст ще не оприлюднений, він узгоджується у Меджлісі кримськотатарського народу, але найближчим часом буде поданий на розгляд до парламенту. Він також є дуже важливим, бо визнає права корінного народу, насамперед, права стосовно самоврядування. Маються на увазі питання освіти, культури, навіть спорту. Кримські татари будуть мати право і повноваження вирішувати самі свої питання. Що стосується загальнокримських питань, вони також мають бути узгоджені з корінним народом. Наприклад, питання екології і це дуже актуально у ці часи. Нагадаємо, що окупаційна влада, через відсутність води з
Також, наприклад, питання розташування іноземних військ на території півострову. Якщо б це питання було вирішене раніше, ми б не мали тієї проблеми, яка виникла рік тому. Виникла вона насправді через те, що у Севастополі розташовувався Чорноморський флот Російської Федерації. Якщо б у цьому питанні враховувалась думка кримськотатарського народу, який, як відомо, завжди стояв проти якоїсь присутності військ РФ в Україні, то ми б не мали такої проблеми у сьогоденні.
І стосовно питання самовизначення, яке також гарантується, але ніяким чином не загрожує українській державі, її унітарності та незалежності. Ухвалення цього закону є в інтересах всього українського суспільства, і, якщо ми хочемо надалі будувати сильну країну, то ми маємо дослухатись до кожного і розуміти один одного дуже чітко.
Що стосується ісламського фактору розвитку кримськотатарського народу, то тут треба відзначити, що Україна як держава не втручається в релігійні справи, але водночас гарантує кожному громадянину право на свободу віросповідання. Тому, якщо будуть забезпечені всі інші права, то звісно ми розуміємо, що і релігійний розвиток, тобто духовний розвиток народів України також буде забезпечений у повній мірі. Я думаю, що нам вдасться це зробити найближчим часом і підтримка громадян України у цьому питанні буде вирішальною. Дякую.
