2 вересня в прес-центрі інформаційно-аналітичного агентства «Главком» відбулася презентація третього випуску «Крим. Хроніки окупації», який підготувала організація Євромайдан SOS. Представила хроніки координатор проектів Центру Громадянських Свобод Олександра Романцова. Як зазначила правозахисник, в черговому випуску «Хронік» йдеться про політично вмотивовані переслідування, зафіксовані в липні і серпні поточного року. Відзначимо, що, на жаль, серед жителів півострова, що потрапили в «хроніки», переважають кримчани ісламського віросповідання. Спікер Євромайдан SOS Олександра Романцова люб’язно погодилася прокоментувати ситуацію в Криму і відповіла на кілька запитань.
Як відомо, «Справа Хізб-ут-Тахрір» відкрито щодо осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205.5 КК РФ (організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації). За вашими даними, у затриманих 23 січня 2015 Руслана Зейтуллаєва, Нурі Примова і Рустема Ваітова російські правоохоронці знайшли що-небудь, крім релігійної літератури?
— У них не знайшли нічого, ми стежимо за цією темою. А Хізб-ут-Тахрір «цікавий», на наш погляд, російській владі і ФСБ, насамперед, як ще один символ ісламської загрози в Російській Федерації. Їм же треба показати, що в Криму є той жах, від якого вони нібито захищають Росію. Це жах «великого ісламського тероризму». Ми бачимо мотив переслідування тільки в цьому. Абсолютно ніяких дій терористичної спрямованості Хізб-ут-Тахрір в Криму не скоював. Вони займаються просвітою, культурною діяльністю і жодних активних дій політичного або соціального спрямування з їхнього боку не зафіксовано. Мало того, майже всі представники цієї організації навіть не після окупації, а як тільки Російська федерація з’явилася на горизонті, покинули півострів. Вони розуміли, що у них ця проблема з’явиться. Чимало виїхали до Львова, багато — до Туреччини.
Якщо говорити про список забороненої літератури, то з цим переліком мусульмани Криму вже мали проблеми. У серпні минулого року були перші обшуки в медресе та накладено перший адміністративний штраф за її наявність. Це сталося у Джанкойському районі.
Прес-служба прокуратури Криму повідомила, що органами прокуратури і ФСБ в бібліотечному приміщенні навчального закладу виявлені книги, включені до федерального списку екстремістських матеріалів. Постановою суду директору було призначено штраф у 2 тис. рублів, а «екстремістські матеріали» конфісковані.
Тоді ми дізналися, що в РФ є перелік забороненої літератури, мало того, кожен
районний суд цей список «поповнює». На той момент в ньому було 60 ісламських джерел. Фактично в цей перелік включена література, що є основною в російськомовному Ісламі і, відповідно, може бути у кримських татар. Меджліс кримськотатарського народу й управління медресе попереджали всіх, що з цією літературою можуть виникнути неприємності.
Представники правозахисних організацій повідомляли, що російське правосуддя відмовило у адвокатах затриманим у «Справі Хізб-ут-Тахрір». Ситуація змінилася?
— Тут справа не в адвокатах як таких, а в їх мотивації. У Російській Федерації є певний порядок, і їм призначать державних захисників. Питання в тому, з кого цих державних захисників виберуть, і чи будуть вони займатися інтересами затриманих.
Серед жертв російських репресій більше половини прізвищ татарські, чи можна говорити про якусь якщо не явну, то втаємничену стратегію стосовно мусульман?
— Я думаю, тут є три аспекти. Перший аспект — те, що пильною увагою до кримських татар окупаційна влада завойовує лояльність російськомовної громади.
Ще до окупації простежувалися напружені взаємини між російськомовним і кримськотатарським населенням. В основному, це було пов’язано з економічними і політичними питаннями, а не культурними або релігійними. Багатьом не подобалося, наприклад, що за кермом більшості маршруток — кримські татари. Мовляв, захопили бізнес. Або що кримські татари провели самозахоплення землі, хоча зайняті ними ділянки знаходяться в степу і нікому з любителів узбережжя не були цікаві.
Другий аспект. Кримські татари — одна з найбільш організованих структур. У них дуже тісні сімейні та соціально-структурні зв’язки. Вони як структура небезпечні і для російської влади, і для ФСБ, тому що можуть себе захищати. Події 26 лютого 2014 року дуже добре це показали.
І третій аспект — влада прагне показати, що кримські татари — це внутрішній ворог. Татари, як Правий сектор. Відмінна пара.
Дякую! Великих Вам успіхів!
