Навесні 2016 року Еміне Джеппар була призначена першим заступником міністра інформаційної політики України. Ця робота для неї не нова, адже до призначення вона була радником міністра.
В інтерв’ю кореспонденту QHA Еміне-ханум розповіла про реалізацію нових проектів, зокрема про створення документально-художнього фільму «Крим. Опір», а також про Стратегію інтеграції ВПО.
Еміне Айярівно, скажіть, будь ласка, чому FM-мовлення на Крим організовують з таким запізненням? Адже після анексії півострова пройшло два роки.
— Це дійсно непросте запитання, чому ситуація з мовленням на Крим почала змінюватися тільки з приходом в систему влади, до відповідних органів кримських переселенців.
Минулого року Міністерство інформаційної політики ініціювало створення радіопрограм для жителів півострова. Так, за підтримки Українського бюро «Радіо Свобода», інформаційного агентства «Голос Криму» і Національної радіокомпанії України в ефірі Першого каналу Українського радіо з’явилися передачі Радіо «Крим. Реалії», «Ветан Седаси» і «Голос Криму». Ці передачі російською, українською і кримськотатарською мовами можна слухати на значній території Криму на частоті 549 кГц.
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення почала роботу із запуску FM-мовлення на Крим. Спільно з Міністерством інформполітики, Українським державним центром радіочастот, Концерном РРТ, Національною телекомпанією України, Херсонською ОДА сьогодні розроблена відповідна Стратегія з розвитку мовлення на Херсонщині та організації мовлення на півострів. Цей документ передбачає будівництво нових веж, за допомогою яких можна буде вести ефективне мовлення на півночі Криму, прорахунок нових частот та інше.
Уже в цьому році мовлення на Крим будуть вести мінімум п’ять радіостанцій з Чонгара, Генічеська та інших населених пунктів півдня Херсонської області.
Але все ж хочу нагадати, що українське телебачення і радіо всі два роки окупації доступні для жителів Криму через супутник. Українське радіо чути на середніх хвилях. Все, що ми сьогодні робимо, — це не стільки питання відновлення, скільки посилення мовлення на Крим.
Як Міністерство інформаційної політики, втративши стільки часу, буде боротися з російською пропагандою, яка охопила всю Україну?
— Міністерство інформаційної політики фактично існує трохи більше року і вже має певні результати в рамках боротьби з російською пропагандою, не дивлячись на відсутність фінансування. Міністерством реалізовані і підтримані проекти:
«ТОП-5 новин про Крим» разом з агентством QHA — поширюється серед українських та іноземних дипломатів, експертів, журналістів, політиків;
«Антологія сучасних міфів про Крим» — брошура, в якій викриваються 30 російських міфів про півострів, анексію і кримських татар, створена насамперед для українських журналістів;
«Крим без правил» — тематичний бюлетень, в якому правозахисниками аналізуються всі факти порушення прав людини в Криму та інші.
Серед проектів, які розвінчують міфи, також День опору кримчан російській окупації, який ми відзначаємо щороку 26 лютого. Ця дата, на мою думку, повинна увійти в офіційний календар як День опору. Міністерством інформполітики розпочата ця процедура.
У кримському напрямі проводяться комунікаційні кампанії, в рамках яких ми виробляємо контент: відео, фотовиставки, брошури, аналітичні матеріали, методички тощо.
До Дня опору в другу річницю окупації національні телеканали транслювали наші відеоролики — звернення звичайних і відомих українців до жителів півострова.
Також були кампанії до Дня кримськотатарської журналістики в квітні, до Дня депортації 18 травня «Я пережив геноцид». На ТБ широко транслювалися ролики. Відеоролики англійською мовою були показані українськими посольствами за кордоном. Фото 90-річних кримськотатарських жінок і чоловіків, які пережили депортацію, ми передали МЗС і міжнародним партнерам для проведення виставок.
Які нові проекти найближчим часом буде реалізовувати МІП?
— Російській пропаганді системно протидіють інформаційні війська України. Щодня i-army моніторить і готує спростування новим міфам, які створює російська пропагандистська машина.
Міністерство регулярно проводить прес-конференції і брифінги, які актуалізують ті чи інші проекти та події, пов’язані з Кримом та окупованою частиною Луганської та Донецької областей. Це, власне, створення інформаційних приводів, щоб утримувати на порядку денному тему окупованих територій.
Паралельно відбувається витіснення російських каналів з території України. На сьогодні Національна рада з питань телебачення і радіомовлення обмежила право ретрансляції в країні 59 російським каналам, що вже призвело до збільшення кількості європейських та українських каналів в мережах кабельного телебачення.
Парламент ухвалив нові зміни до законодавства, які обмежать трансляцію російських фільмів, серіалів і передач, що стимулює українську індустрію створювати власний контент.
МІП миттєво реагує на правопорушення стосовно ЗМІ і свободи слова. Це стосується і Криму. Інформація про напади на журналістів і редакції направляється до прокуратури для порушення кримінальних проваджень.
Найближчим часом ми представимо два великих реалізованих проекти: документально-художній фільм «Крим. Опір» і Стратегію інтеграції ВПО та комунікації з ними, розроблену МІП із залученням громадськості за підтримки ПРООН (програма розвитку ООН — ред.). Ми плануємо передати документ новоствореному Міністерству з питань окупованих територій для відкритого обговорення Стратегії з громадськістю та спільної реалізації.
Як зазначає QHA, раніше Еміне Джеппар, будучи журналісткою, завжди обирала проекти, пов’язані з кримськими татарами («Тугра», «Еліфбе», «Заман» і «Мизмизлар»), щоб знайомити світ з традиціями та способом життя свого народу. В Еміне-ханум є у кого повчитися боротьбі за свою землю. Адже її дід і батько брали участь в національному русі. Наслідуючи їхній приклад, Джеппар бореться за повернення Криму до України.
