Лінгвістичний ліцей «Наше майбутнє», що розпочав свою діяльність у 2014 році в Києві, є досить незвичним навчальним закладом. Він працює за державним освітнім стандартом, але тут поглиблено вивчають англійську та арабську мови, а також є факультативні заняття з ісламської етики та Корану. Більшість учнів ліцею — діти-мусульмани, а більшість педагогів не є мусульманами — і це зовсім не заважає освітньому процесу.
Про організацію навчання під час бойових дій, особливості програми та виховання учнів і плани ми поспілкувалися з директоркою закладу Русланою Марцінишин.
— Пані Руслано, для початку розкажіть, що є ліцей «Наше майбутнє»?
— Створення загальноосвітнього навчального закладу, що працював би за затвердженим МОН України державним освітнім стандартом і водночас враховував особливості ісламських приписів, дуже давно було нашою мрією. Ми довго йшли до цього, думали над можливістю реалізації. І, дякувати Богу, у 2014 році нам вдалося в Києві відкрити тоді ще гімназію «Наше майбутнє». У першому наборі учнів було небагато, але з роками кількість збільшувалася. У 2021 році нам удалося набути статусу лінгвістичного ліцею з поглибленим вивченням арабської та англійської мов — це дуже важливий і серйозний крок на шляху нашого розвитку. У навчальному закладі було близько трьох сотень учнів. Але повномасштабне вторгнення Росії змусило нас серйозно коригувати плани.
— Як саме вторгнення вплинуло на роботу ліцею? Чи думали ви, що гімназія може не розпочати новий навчальний рік у вересні 2022-го?
— З моменту відкриття навчального закладу я ніколи не припускала таких думок, що ми можемо припинити навчання, чи, може, наш ліцей закриється через якісь надскладні обставини. Коли почалося вторгнення, ми з об’єктивних причин тимчасово зупинили навчальний процес, але одразу стали шукати способи його відновити. Приблизно за два тижні нам вдалося налагодити зв’язок, дізнатися, де перебувають батьки з дітьми. Потрібно було якимось чином завершувати навчальний рік, тому адміністрація ліцею, наші педагоги робили все можливе, полегшували навчальний процес, ішли назустріч батькам та учням, щоб допомогти їм довести цю справу до кінця. Ми також запропонували приєднатися до навчання дітям з гімназії «Наше майбутнє», що працювала в Харкові. Ця ситуація, безумовно, була дуже стресова для всіх нас, проте ми вже мали навички й досвід організації дистанційного навчання за два роки пандемії. У підсумку нам таки вдалося закінчити навчальний рік із гарними результатами. А зараз ми вже відновили всі три можливі форми навчання: очну, онлайн і домашню.
— Чи збільшилась кількість учнів протягом нового навчального року? Адже чимало мусульманських родин виїхали з України в перші місяці вторгнення. Можливо, хтось повернувся або перейшов на дистанційне навчання?
— У нас рух дітей ніяк не обмежений. Ми даємо можливість обирати форму навчання та поважаємо вибір батьків. У кожної родини своя індивідуальна ситуація. Якщо люди вирішили переїхати на якийсь час, дитина автоматично приєднувалася до онлайн-класу. В умовах бойових дій ми, звичайно, шукали способи певного спрощення та полегшення навчального процесу, й досвід минулих місяців навчив нас більшої гнучкости та вміння розв’язувати проблеми та задовольняти потреби різних категорій учнів та їх родин.
— Чим, на вашу думку, ліцей «Наше майбутнє» відрізняється від інших загальноосвітніх закладів?
— Ми робимо значний акцент на вихованні дітей, адже вони приходять до нас не тільки здобувати знання. Також пріоритетом є комфорт і стабільний психічний стан учнів. Для нас це — на першому місці. Можу сказати, що це визначає наш підхід до навчального процесу, і я впевнена, що це дає результат. У нас діти часто не хочуть іти додому, лишаються тут і в позакласний час. Ми всі, учні й педагоги, тут як удома. Також ми прагнемо не створювати додаткового стресу для батьків, коли вони мали б робити разом з дітьми якісь домашні завдання, як це буває в багатьох звичайних школах. Звісно, ми інформуємо батьків про успішність їхньої дитини, але безпосередньо до навчального процесу стараємося не залучати. До того ж у нас невеликі за кількістю учнів класи, тому вчителі встигають якісно працювати з кожною дитиною. Ще й працює група подовженого дня, де учні можуть залишатися й робити завдання. Звичайно, ми ставимо певні вимоги до успішности учнів. Наприклад, у дитини не має бути оцінки менше як шість балів за предмет. А для того, щоб в учнів не виникало подібних проблем з успішністю, ми всіляко намагаємося їх мотивувати, заохотити до навчання.
— Як саме ви мотивуєте учнів? Організовуєте якісь конкурси, екскурсії?
— У нас є різні способи. Попри всі торішні тривоги, складнощі з організацією, нам вдалося влаштувати декілька екскурсій для учнів ліцею. За це, зокрема, велика вдячність батькам, що в різний спосіб підтримували наші ідеї з подорожами. Ми й на квести ходили, і багато музеїв відвідали. Я взагалі дуже підтримую різного роду виїзні заняття. В атмосфері позакласних уроків діти навчаються спілкуватися і проявляють себе по-іншому. Що ж це, в одному класі сидіти? Дякувати Богу, у нас і вчителі мотивовані, охоче вигадують інтерактивну програму для діток. Ми вважаємо, що учні гімназії щонайменше мають знати Київ, знати вулиці, якісь цікаві місця у своєму місті. Всю інформацію через книжки не поясниш. А ще наші учні регулярно беруть участь у всеукраїнських конкурсах. Вони стараються під час навчального року, а ми стараємося їх усіляко мотивувати до участи.
— Ваш ліцей у Києві знають як «мусульманську школу». Чи це так?
— Так і не так водночас. Майже всі учні ліцею - діти з мусульманських родин. Проте більшість педагогів нашого ліцею є не мусульманами. Але це не створює жодних проблем. Педагоги добре обізнані з ким вони працюють і розуміють специфіку, культурні особливості. Також у нас є певний дрес-код як для учнів, так і для педагогічного колективу. Але це загалом нормально для більшості приватних навчальних закладів. Коли створювався наш ліцей, ми просто обговорили й дійшли згоди щодо того, яким повинне бути його «обличчя». І тут хочу підкреслити, що попри те, що більшість учнів у нас - мусульмани, я не бачу жодних перешкод для того, щоб в нашому ліцеї навчились діти інших віросповідань. Ми відкриті для всіх. А такі предмети як ісламська етика чи Коран у нас є факультативними. Діти відвідують їх за бажанням.
— Як ви оцінюєте успішність учнів за підсумками цього навчального року? Який він був?
— Звичайно, не можна сказати, що було легко. Досить часто мусили викладати уроки в укритті. І під час повітряних тривог особливо доводилося враховувати психологічний стан учнів і підготованість педагогів до роботи в такому стані. Тут ти не просто викладаєш програму, а працюєш з дітьми, що перебувають у різних емоційних станах. Ми спускалися щоразу, коли лунали звуки сирен. За кожним класом закріплена своя локація, де діти працювали з викладачем, писали контрольні роботи, виконували завдання, тести. Обідали, звичайно, теж у сховищі. Втім, нам удалося не припиняти навчання навіть за таких умов, тож навчальний план ми виконали повністю.
— Яким ви бачите ліцей «Наше майбутнє» за декілька років або про який ліцей ви мрієте?
— Все, що я можу, кожен сантиметр себе я вкладаю в цю школу. І тому як директорці мені, звичайно, хочеться, щоб наші учні мали більше приміщення. Також не вистачає спеціального спортивного майданчика просто неба, щоб діти могли цікавіше проводити урок фізичної культури. Це якщо казати суто про матеріальний бік. А загалом ми прагнемо подальшого розвитку та мріємо про успіхи випускників нашого ліцею.
Довідка. «Наше майбутнє» — приватний загальноосвітній заклад початкової, базової та повної загальної освіти, що 2021 року набув статусу лінгвістичного ліцею з поглибленим вивченням арабської та англійської мов. Навчальний графік передбачає п'ять робочих днів на тиждень, позакласні та позаурочні заходи, факультативне вивчення основ ісламської етики та історії ісламу. «Наше майбутнє» пропонує навчання за очною, онлайн і домашньою формою.
