Кримчанин Мухаммад Мамутов розпочав свою діяльність як імам мечеті в Запоріжжі 10 років тому, а після початку широкомасштабної агресії Росії на його плечі лягла відповідальність за Дім Аллага на другому кінці країни — в Чернівцях.
Як дає собі раду з таким навантаженням, шейх Мухаммад розповів в інтерв’ю для видання QIRIM.News журналістові Анвару Деркачу.
Імам згадує в розмові, що за кілька місяців перед повномасштабним вторгненням РФ, 15 жовтня 2021 року, запорізька громада офіційно відкрила після двох років ремонту ісламський культурний центр і мечеть. На урочистості з цього приводу запросили представників інших конфесій, чиновників тощо. Це була справді важлива подія, адже два роки ремонту не дозволяли працювати повною мірою, зокрема, не відбувалися недільні заняття.
«Після відкриття відновили недільну школу — дедалі більше дітей почали приходити, прийшли нові мусульмани, — розповідає імам. — Дізналися з новин про відкриття, на джума приходило 200 людей. Для Запоріжжя це багато. Не всі містилися, чоловіки займали й зал, призначений для жінок. Для жінок не залишалося місця у двоповерховій мечеті. Святкові молитви доводилося навіть читати на проїжджій частині, не вистачало місця. Джамаат був дружний, щоп'ятниці ми організовували обіди-бісмілляг після джума-намазу; виходячи з мечеті, мусульмани отримували плов, спілкувалися. Спочатку ми це робили від мечеті, але потім почали приєднуватися люди — робили садака (пожертви), проводили акика (частування з нагоди народження дитини). Проводили іфтари на Рамадан. На Курбан організовували забій жертовних тварин та роздачу м'яса. Був проєкт «Нагодуй голодного», сестри займалися, чоловіки допомагали».
Навіть після 24 лютого, коли почалося вторгнення, запорізькі мусульмани не припинили добрі справи, зокрема й далі годували нужденних у парку біля вокзалу «Запоріжжя-2» (про багаторічний досвід щотижневих акцій «Нагодуй голодного» не раз писав сайт «Іслам в Україні». — Ред.). Але керівництво міста мусило заборонити вуличні заходи заради безпеки містян після того, як на місце однієї з акцій прилетіла ракета.
Відповідаючи на питання журналіста, яким чином війна позначилася на роботі в Запоріжжі, Мухаммад Мамутов розповів:
«Війна дуже швидко підійшла до міста, буквально за два-три дні після початку вторгнення вони були у Василівці. Захопили Мелітополь, Василівку, у Василівському районі були села, де мешкали мусульмани. Ми спілкувалися з мусульманами Мелітополя, ми їздили в гості до них, вони до нас. Першими покинули Запоріжжя студенти з Індії, Марокко, Алжиру. Робили це сплановано, організовано. Потім почали їхати наші місцеві брати. Я залишався в Запоріжжі ще близько двох тижнів, але потім ми сім'єю вирішили поїхати та вирушили до Чернівців. Я, звичайно, погодив це з Духовним управлінням мусульман України „Умма“ У Чернівцях я зустрівся з місцевим імамом. Він вирішив вирушити до Європи, і тоді керівництво ДУМУ „Умма“ доручило мені бути імамом [у цьому місті], поки я там зі своєю родиною. І я тепер читаю хутби в мечетях Запоріжжя та Чернівців».
За словами імама, йому доводиться регулярно приїздити до Запоріжжя, де зараз багато переселенців з області, з окупованих районів:
«Я переживав за громаду, за мечеть і поїхав до Запоріжжя. Залишалися люди похилого віку, які потребували підтримки. Спілкувалися за відеозв'язком, почали формувати та роздавати продуктові набори. На момент, коли я почав їздити до Запоріжжя, на джума приходило 10 людей. Помалу кількість вірних збільшувалась, і тепер на п'ятничну молитву приходять близько 60 вірних. Через Запоріжжя проїжджали наші брати з південних районів, з Маріуполя — турецький імам із Diyanet, з Генічеського району наш брат Усеїн Тохлу, з Новоолексіївки. У Запоріжжі є брат Хусейн, він часто відвідує мечеть, і його попросили замінювати мене, коли я відсутній. Отже, коли я їду з Запоріжжя, мене замінює брат Хусейн, а коли залишаю Чернівці, то мене замінює брат Темур (Темур Берідзе, імам сєвєродонецької мечеті «Бісмілля», що нині перебуває в Чернівцях. — Ред.)».
Як зазначає шейх Мухаммад, Чернівецька мечеть — також місце транзиту мусульман, що виїжджали до Європи й також потребували підтримки:
«Ми зв'язалися з Diyanet (Управління у справах релігій у Туреччині. — Ред.), який допомагав гарячою їжею біженцям на українсько-румунському кордоні. Вони допомагали продуктами. Ми пояснили ситуацію, розповіли, що у Чернівцях зупиняються наші брати та сестри на кілька днів — їх треба нагодувати, обігріти. Купили все необхідне для ночівлі. І зараз допомога переселенцям залишається актуальною для Чернівців. Треба знайти переселенців із мусульман. Ми зустрічали переселенців з Генічеська. Вони, альхамдулілляг, приходять у мечеть, ми займаємося з дітьми. Але я думаю, є ще переселенці-мусульмани з окупованих територій, і завдання чернівецького джамаату знаходити їх та допомагати, навчати їх та їхніх дітей релігії, допомагати виховувати дітей в ісламі».
Як каже імам, чернівецька громада не обмежується допомогою самим одновірцям:
«Ми допомагаємо переселенцям — як мусульманам, так і немусульманам».
У 2020 році в Чернівцях урочисто відкрили мечеть та Ісламський культурний центр «Буковина», а перед тим, як розповідає Мухаммад Мамутов, на п’ятничні молитви вірні збиралися в гуртожитку.
«Здебільшого мечеть відвідували студенти, але з початком війни майже всі вони поїхали, і тепер дуже мало мусульман, — каже він. — Я студентів не застав. <…> Багато було з Єгипту, Алжиру, Індії. Нині більшість мусульман — вихідці з Азербайджану та турки. У місті є ще одна мечеть, турецька. Я познайомився з азербайджанцями, турками, більшість ходить туди. Я запрошую в нашу мечеть, але, можливо тому, що хутби там турецькою мовою, ходять більше туди. Познайомилися з тамтешнім імамом, ходимо в гості одне до одного».
Рівень релігійних знань у Чернівцях, як вважає Мухаммад Мамутов, досить низький, тож роботи багато: «як щодо залучення мусульман у мечеті, так і щодо заклику дотримуватися релігії, так і щодо навчання».
Поділився імам і своєю думкою про причини того, чому більшість країн ісламського світу не підтримують сьогодні Україну:
«На жаль, мусульмани мало знають про історію та культуру українців. Є дефіцит інформації, який потрібно заповнити, і низький рівень співпраці з мусульманськими країнами. Ось ці два фактори можу назвати як причини того, що багато мусульман [у світі] — на боці російських агресорів у нинішній війні».
Водночас імам зауважив, що вже бачить певні успіхи в інформаційній політиці.
«Наприклад, іфтар із Президентом України. Мусульманський світ це побачив. Обговорюється можливість надання вихідних на мусульманські свята, а також інші проблеми мусульман. Це висвітлюється, але поки що недостатньо, — каже Мухаммад Мамутов і наводить приклад запорізької мечеті. — Запросили мера на відкриття [після ремонту], інших чиновників, а прийшли два депутати. ЗМІ виявляють недостатньо інтересу: прийшли журналісти на свято, зняли, а потім на тому самому старому відео й наступного року, й далі розповідають, що у мусульман було свято».
З-поміж проблем мусульманської умми України Мухаммад Мамутов називає питання виділення землі під будівництво мечетей, під мусульманські цвинтарі й зауважує:
«Якщо проблеми вирішуватимуться за допомогою держави, й це висвітлюватиметься досить повно та активно, то ситуація зі сприйняттям України серед мусульман зміниться. Тому порада така: допомагати мусульманам у розв’язанні їхніх проблем та розповідати про це всьому мусульманському світу».
