Рефат Чубаров: ми робимо все, щоб якомога швидше повернутися в Крим

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров взяв участь у святкуванні національного свята кримських татар Хидирлез, яке пройшло в парку Нивки в Києві. Кореспондент «Ісламу в Україні» поставив Рефату Абдурахмановичу кілька запитань, відповіді на які ми пропонуємо увазі наших читачів.

Відомо, що 3 травня поточного року кримські власті провели на півострові святкування Хидирлеза. За свідченнями очевидців свято вийшло «неординарним», було навіть спиртне.

— Мета окупантів полягала в тому, щоб створити гламурну картинку, яку можна використовувати як всередині російського суспільства, так і поза Росією. У Криму її використовувати не можна тому, що там всі розуміють їх мерзенну суть. Тому на свято зганяли людей добровільно-примусово, встановлювали квоти для організацій. Вийшло повернення в радянські часи. Відповідно там було не просто багато людей іншої культури. Ми-то це вітаємо. Раніше, коли ми проводили Хидирлез, завжди запрошували наших сусідів. Але для нас суть полягала в тому, щоб гості, приходячи на наше свято, мали максимальну можливість побачити нашу культуру, наше мистецтво, куштувати наші страви. Тобто хоча б один день прожити за нашими звичаями. Цього року влада Криму спробувала зробити все по-іншому, з національного кримськотатарського свята зробити інтернаціональний. Вони привнесли туди непристойні для нас звичаї, в тому числі спиртне. Там були дівчата в кокошниках, які вітали людей від імені кримських татар, там були сувеніри з тваринами, які не вітаються в ісламі.

Яке місце, на Ваш погляд, займає Хидирлез в мусульманській і кримській культурі?

— Взагалі це давнє тюрскє свято. Хидирлез має в Криму коріння доісламського періоду. Це свято весни, завершення весняних земляних робіт. Час, коли громада готується до літа, їй потрібно як би переформатуватися, і вона святкує завершення даного етапу господарського життя, який збігається з прекрасною порою року. У роки нашої давньої історії і на початку 20-го сторіччя це свято відзначалося як свято єднання громад. Найменше з цим святом пов’язані якісь норми ісламу. Деякі навіть говорять, що нам не слід відзначати свята, які мають доїсламське коріння. Але я хочу сказати, що саме цей Хидирлез у багатьох тюркських, ісламських народів переформатувався і став народним, таким, що абсолютно виключає в поведінці якісь відхилення від релігії. Ми на цьому святі дотримуємося всіх норм і вимог шаріату. Тут немає якихось інших божеств, тут немає звичаїв, які б суперечили вимогам ісламу. Можна сказати, що це свято максимально адаптувалося до ісламу.

18 травня — День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму. Які заходи планує ваша громада?

— 18 травня буде урочисте траурне засідання «вечір-реквієм», який організовується офіційними органами влади України. Воно відбудеться в Національній опері за участю президента України, прем’єр-міністра, членів Меджлісу кримськотатарського народу. Цього ж дня о 19 годині на Майдані Незалежності відбудеться всеукраїнський траурний мітинг, присвячений пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Будуть заходи і напередодні 18 травня. Наприклад, 14 травня державне підприємство «Укрпошта» вперше в історії України представить серію поштових марок, присвячених етнографії кримськотатарського народу. Захід відбудеться перед головним входом в «Укрпошту» на Хрещатику. Відповідні заходи пройдуть у всіх місцях компактного проживання кримських татар: Львові, Херсоні, Мелітополі.

За деякими даними вже близько 10 тисяч ваших одноплемінників змушені були виїхати з Криму. Чи є у вас програма протидії асиміляції кримських татар?

— Ми працюємо над цим. Ми працюємо і робимо все, щоб якомога швидше повернутися, щоб Крим якнайскоріше був деокупований. Якщо говорити, поклавши руку на серце, ми знаємо, що як би ви не чинили опір асиміляції, але поза своєї землі ви не можете не асимілюватися. Якщо не ви, то ваші діти. Якщо не ваші діти, то ваші онуки. Тому ми максимально допомагаємо нашій молоді не тільки триматися разом, але і зберігати мову, стикатися зі своєю культурою. При цьому ми всі працюємо над тим, щоб якомога скоріше повернутися.

Цього року Список Forbes «100 найбагатших турків» очолив ваш одноплемінник Мурат Улькер.

— Якби багатство людей наближало їх до своїх етнічних спільнот, напевно багато народів були б щасливі від того, що вони мають багатих представників. Не багатство визначає роль і місце людини. Ми цінуємо пана Улькера за те, що він реалізував кілька проектів у Криму. У тому числі і в родинному селі Курбек під Алуштою, звідки його предки в двадцяті роки були змушені виїхати. У той самий час пан Улькер міг би приймати більш щільну участь у процесах, пов’язаних з підтримкою кримських татар і забезпеченням їх прав.

Дякую за інтерв’ю!